Діти індиго: наймодніше джинсове екіпірування
Історія деніму безпосередньо пов'язана з бунтом. Цієї весни дизайнери пропонують свіжий погляд на екіпіровку для волелюбних натур.
Мерилін Монро і Кіт Ендес у фільмі "Нічне зіткнення, 1952Текст: Алла Онацко
У джинсів у поп-культурі склалася сумнівна репутація. Спочатку їх шили для робітничого класу, вони досягли піку популярності у американських пролетарів за часів золотої лихоманки. Марш-кидок від ферм і боєнь до авеню мегаполісів денім зробив у кінці 30-х років минулого століття – у зв'язку модою на вестерни, що спалахнула в Голлівуді. Незважаючи на історичну неточність, костюмери одягали бравих ковбоїв у терті джинси і бавовняні сорочки: денім виявився дуже навіть кіногенічним матеріалом.
Isabel MarantДо середини XX століття за джинсами закріпилася репутація одягу для поганих хлопців. Це був суто чоловічий світ, у якому головними трендсеттерами стали актори Марлон Брандо і Джеймс Дін, – кожен підліток мріяв бути схожим на героїв "Дикуна" і "Бунтаря без причини". Але для дівчат блакитні джинси все ще залишалися забороненим плодом – і були з ярликом "одяг для проблемних дітей". Дівчаток у джинсах не допускали до занять у школах, а 1959 року в США навіть представили стрічку про підліткову вагітність під промовистою назвою "Блакитний денім". Джинсову лихоманку це, зрозуміло, не зупинило. У своєму дебютному фільмі "Нічне зіткнення" джинси носила головна старлетка Мерилін Монро. У денімі з'являлися зірка "Ангелів Чарлі" Фарра Фосетт, Одрі Гепберн і Джейн Біркін.
У 1980-х денім зрівняв всіх – як Coca-Cola. Робочі джинси стали символом модної демократії і перемоги практичності над соціальним маркуванням. Те ж відбувається в колекціях нового сезону: ідею дизайнерських джинсів цієї весни обіграли Карл Лагерфельд у Chanel і Марія Грація К'юрі в Dior – вони створили широкі кюлоти і приталені жакети з деніму. Йоланда Зобель у Courrèges перевертає класичні блакитні джинси навиворіт, а колектив DROMe обшиває їх функціональними білими клапанами. В інтерпретації молодого авангардиста Гленна Мартенса в Y/Рroject денім і зовсім має такий вигляд, ніби його накачали стероїдами. Експерименти з кроєм і обробкою блакитної бавовни дизайнери перетворюють у "гонку озброєнь", так намагаються довести, що саме їх джинси кращі, цікавіші і винахідливіше зшиті.
Proenza SchoulerЦі фантазії повертають базовому деніму його бунтарський характер. Тому носити джинсовий одяг цього сезону потрібно без всякої скромності. Наприклад, як на паризьких показах Miu Miu і Isabel Marant – з навмисною позою, що демонструє любов і відданість блакитній тканині, як це робили шалені модниці 1980-х. У такій же ностальгічній манері в новому сезоні з денімом поводяться Джек Маккаллоу і Лазаро Ернандес у Proenza Schouler, і Стелла Маккартні. У їх колекціях джинсові речі пофарбовані в популярній у гіпі техніці тай-дай – ніби їх прали в домашніх умовах з в'їдливим відбілювачем. До кустарних технік обробки деніму також звернулися Стюарт Віверс з Coach 1941 і Джеремі Скотт. Вони повертають на подіуми недбалий джинсовий печворк – вигляд він має цілком хуліганський. Для Олів'є Рустена в Balmain рвані джинси не тільки ідеальна пара для розшитого кристалами жакету, але і зброя проти буржуазності. Поєднанням кутюру з робочим одягом, Рустен проробляє той же трюк, що і Анна Вінтур в американському Vogue 1988 року. Тоді на обкладинку свого першого номера вона помістила знімок моделі в топі Christian Lacroix, вручну розшитому кольоровими каменями, і "варених" джинсах Guess. 20 років тому таке поєднання високого і прозаїчного здавалося зухвалим і радикальним. З тих пір джинсовий одяг своєї репутації не змінював.
