Провокація і чуттєвість: 10 років Ентоні Ваккарелло в Saint Laurent
Ентоні Ваккарелло залишає посаду креативного директора Saint Laurent після десяти років роботи. Модний дім офіційно підтвердив цю новину, проте ім’я його наступника поки не оголосив. Ваккарелло очолив Saint Laurent у квітні 2016 року й за цей час не лише сформував нову естетику бренду, а й перетворив його на одного з найуспішніших гравців індустрії розкоші. За його керівництва доходи Saint Laurent зросли більш ніж утричі й у 2022 році сягнули 3,3 мільярда євро. Згадуємо, як дизайнер змінив Saint Laurent за останнє десятиліття і чому його витончена провокація, відверта чуттєвість та особливий погляд на жіночність підкорили жінок у всьому світі.
2016-2018: сміливий дебют і спадщина Кассандра
Коли у квітні 2016 року Ентоні Ваккарелло змінив Еді Слімана на посаді креативного директора Saint Laurent, модний світ поставився до цього призначення із застереженням. Сліман залишив після себе гранжеву естетику та комерційний феномен. І новому дизайнеру на початку свого шляху треба було вирішити складне завдання: відійти від підліткового рокерського стилю Слімана та повернути Дому дорослу та статусну провокацію, за яку його обожнювали жінки. Дебютною для Ваккарелло стала колекція сезону весна-літо 2017.



Показом у колишньому штабі французького Міністерства збройних сил Ваккарелло задав вектор на роки вперед. Натхненний архівною сукнею Іва Сен-Лорана 1982 року з леопардовим принтом, він створив зухвалі ультраміні з глибокими декольте та шкіряними драпуваннями. Зіркою колекції стали туфлі Opyum з підборами у формі легендарної монограми YSL — символ того, що логотип знову на вершині. У наступних шоу дизайнер продовжив звертати багато уваги на взуття — у колекції осінь-зима 2017/18 він представив Niki boots — чоботи гармошкою, повністю вкриті кристалами.


2018–2020: ще більше шоу
У цей період Ваккарелло вивів презентації брендів на рівень монументального мистецтва. Фонтани, світлові гармати, дзеркальні подіуми на Трокадеро та сяюча Ейфелева вежа стали невіддільною частиною естетики Saint Laurent.

На шоу весна-літо 2019 моделі крокували по воді на тлі палаючої Ейфелевої вежі. У цій колекції Ваккарелло поєднав елементи рок-н-ролу 1970-х років із чітким кроєм, мікрошортами та жакетами в гусарському стилі.


У той самий час Ентоні повернув у моду латекс — вже наступного сезону дизайнер переосмислив буржуазну елегантність, використавши латексні легінси та спідниці-олівці в поєднанні з класичними строгими жакетами із синього, пурпурового та гірчичного твіду. Це поєднання визначило нову чуттєвість бренду. Аудиторія була у захваті.


2021–2023: Sculptural Power Dressing
Після пандемії дизайнер відмовився від надмірного декору та мікродовжини, зосередившись на скульптурних силуетах, натхненних естетикою 1980-х років та гардеробом Катрін Денев — однієї з головних муз Іва Сен-Лорана. Так, його колекцію сезону осінь-зима 2022/23 модні критики називають однією з найкращих у кар'єрі. Ваккарелло презентував тут підкреслено довгі, текучі силуети — важкі пальта з гіпертрофованими плечима, накинуті на невагомі шовкові сукні-комбінації.


2024–2026: Драматична прозорість, архіви та кутюрна спадщина
Останній період відзначається поверненням до радикальних експериментів з тканиною та вивченням найглибших архівів дому. У сезоні осінь-зима 2024/25 Ваккарелло показав колекцію, де майже кожний образ був виконаний із прозорого капрону та шовкової органзи. Це було дослідження оголеності, витонченості та конструкторської майстерності без жодної підкладки.


Не менш ефектною була колекція сезону весна-літо 2026, в якій дизайнер звернувся до класичних костюмів-трійок Іва Сен-Лорана, оверсайз-окулярів, двобортних жакетів та насичених кольорів, поєднавши інтелектуальну маскулінність із жіночою силою.


Saint Laurent Production
У 2023 році Ваккарелло зробив безпрецедентний крок для моди, оголосивши про створення Saint Laurent Productions — дочірньої компанії, яка офіційно займається повномасштабним продюсуванням художнього кіно. Saint Laurent став першим люксовим модним Домом, який став частиною кіноіндустрії не як спонсор чи через створення костюмів, а як повноцінний продюсер.

Ваккарелло обирає режисерів із безкомпромісною візуальною та естетичною мовою. Серед перших проєктів — короткометражка Педро Альмодовара "Дивний спосіб життя" (Strange Way of Life) із Ітаном Гоуком та Педро Паскалем, а також фільм Девіда Кроненберга "Савани" (The Shrouds) та робота Паоло Соррентіно "Партенопа" (Parthenope). Усі костюми для цих стрічок розробляються Ваккарелло. Це дозволяє транслювати естетику YSL не через традиційні рекламні кампанії, а через естетику авторського кіно на Каннському кінофестивалі.
