Тиждень моди в Лондоні: Gareth Pugh, Ports 1961 и Chalayan
У Лондоні розпочався Тиждень моди. Головною його подією, безперечно, стало прощальне шоу Крістофера Бейлі для Burberry, проте не лише ця колекція заслуговує уваги.
Ексцентричний британець Гарет П'ю нову осінньо-зимову колекцію присвятив вісімдесятим – жакети і пальто з гіперболізованою лінією плеча, затягнуті талії, хижі принти та поєднання драматичного чорного з відтінком електрик занурюють в цю епоху з перших образів. Одним з джерел натхнення дизайнер називає інсталяцію сучасного художника Майкла Ленді Break Down, задля якої він протягом декількох тижнів систематично знищував дорогі йому речі, адже, щоб знайти свою силу, іноді варто просто обнулити все.
Креативний директор Ports 1961 Наташа Кагаль за лаштунками шоу зізналася, що відправною точкою у створенні нової колекції став текстиль: "Ми постійно перебуваємо в тісному спілкуванні з фабриками, шукаємо кращі зразки тканин і на них будуємо вже всю концепцію". У цьому сезоні словенка співпрацювала з виробництвами з Британії та Італії, а, зазвичай, заховані від очей клієнта ярлики, Кагаль винесла на загальний огляд. Написи Made in Britain та технічна інформація з ярликів прикрасила шерстяні накидки і жакети. Алюзія на недавні події з Брекситом зчитувалася моментально.
Дивлячись на складноскроєні, але неодмінно елегантні образи Хуссейна Чалаяна, важко уявити, що його нова колекція – про соціальну напруженість в сучасній Європі, пов'язану з неконтрольованою міграцією. Дизайнер розпочав показ з утилітарних грубих образів, що апелюють до робочої уніформи, але поступово трансформував їх і надав лиску – до фіналу шоу по подіумі вже дефілюють дівчата в літаючих сукнях, в яких можна поспішати на вечірку або відкриття якоїсь галереї. Мораль цієї модної історії проста: скрізь є місце для мрії і соціальний ліфт ще ніхто не скасовував.