Мініфільм про взаємини Коко Шанель і кінематографа
Французький модний Дім CHANEL представив новий епізод свого серіалу Inside Chanel. Цього разу бренд розповідає про стосунки засновниці лейбла з кіноіндустрією.
Всього лише 12 років відділяють народження Габрієль Шанель у 1883 році від народження кіно в 1895 році, але вони обидва прийшли у світ наприкінці XIX століття, щоб зіграти унікальну й інноваційну роль в історії.
Вона була ще дитиною, коли кіно почало безпрецедентну революцію в художньому ландшафті на початку ХХ століття з метою привести в рух образи. Ставши дизайнеркою, саме цей рух вона заклала в основу своєї ідеї звільнити тіло й надати ритм жіночим силуетам...
Її інтуїція швидко дала їй змогу зрозуміти значення, яке це нове мистецьке середовище матиме для культури ХХ століття. Коко усвідомила потребу об’єднання моди й кіно. "Саме через кіно можна нав’язати моду", — сказала вона в 1931 році.
У тому ж році магнат і продюсер United Artists Семюель Голдвін запитав Габрієль Шанель, у щоб одягнути своїх актрис у новому проєкті "Сьогодні вночі або ніколи" (1931). У кінцевому підсумку гардероб Глорії Свенсон складався з убрань, які створила Шанель.
Проте критики й актриси не оцінили урок з паризької елегантності й визнали його занадто простим для Голлівуду. Відмовившись іти на компроміс, Шанель поїхала додому, але не з порожніми руками, а з гострим почуттям фотогеніки, яке дало їй змогу опанувати мистецтвом вибору крою й тканини, здатної лестити силуету й прекрасно ловити світло на екрані.
Повернувшись до Парижа, Габрієль почала співпрацювати з французькими режисерами: Марселем Карне у фільмі "Набережна туманів" (1938), Жаном Ренуаром у стрічках — "Марсельєза" (1938), "Людина-звір" (1938) і "Правила гри" (1939). Вона розробила костюми для всіх жіночих персонажів цих фільмів.
Після війни, повернувшись на модну арену в 50-х роках, бачення мадемуазель моди як невіддільної частини реального життя було втілено в культовому твідовому костюмі, який ідеально поєднувався з новоспеченим напрямом у кіно — Французька Нова Хвиля.
Одна з головних актрис того періоду Жанна Моро, яка стала близьким другом Габрієль, природно, вибирала вбрання CHANEL як для повсякденного життя, так і для своїх ролей у фільмах "Коханці" (1958), "Ліфт на ешафот" (1958) і "Небезпечні зв’язки"(1960). Згодом багато інших актрис Нової Хвилі впровадили CHANEL у свій гардероб.
Між Габрієль Шанель і новим поколінням кінематографістів і актрис художній діалог був плідним і дуже часто дружнім. Вона знайшла Анну Каріну, а Вісконті познайомив її з Ромі Шнайдер. "Шанель навчила мене всього, навіть не давши мені поради. Це елегантність, яка тішить розум навіть більше, ніж очі", — відгукувалася Шнайдер про дизайнерку після того, як у її фільмі "Боккаччо-70"(1962) естетика CHANEL з’явилася в кожній сцені: від костюма до стьобаної сумки, від перлинних прикрас і двоколірних туфель до парфуму №5.
Від Золотого віку Голлівуду до Французької Нової Хвилі й аж до авангардного кіно — стиль і бачення Коко Шанель назавжди закарбовані в жіночих життях.
