Маргарет Чжан — нова головна редакторка китайського Vogue
Маргарет Чжан — багатоверстатниця від моди, китаянка, родом з Австралії, — стала новою головною редакторкою китайського Vogue. Серед головних редакторів інших національних версій міжнародного журналу Vogue Чжан у свої 27 одна з наймолодших.
Маргарет ЧжанГоловна редакторка американського Vogue, редакційна директорка та директорка з контенту видавничого Дому Condé Nast Анна Вінтур коментує: "Я дуже рада, що Маргарет займе пост головної редакторки Vogue China. Її міжнародний досвід, першокласні навички роботи з різними диджитал-платформами й широкий спектр інтересів — такою, на мою думку, має бути ідеальна комбінація якостей, потрібних для грамотного розвитку журналу".
Лі Лі, генеральна директорка китайського Condé Nast, додає: "Маргарет розуміє, що буде популярним серед представників молодого покоління китайців, а що ні, до того ж вона має діловий сприт, що дасть змогу їй розумно поводитися з нашим контентом, зокрема й ексклюзивним. Ми всіляко схвалюємо винахідливість і новаторство Маргарет, її нетривіальний підхід до створення медіа, і дуже раді, що саме вона знайомитиме Китай зі світовою модою, а весь інший світ — з китайською культурою".
У першому ряді модного показу Чжан ні з ким переплутаєш — яскраво пофарбоване волосся (нині, наприклад, кислотно-синього забарвлення), справжня фаворитка стритстайл-фотографів. У Маргарет строгий, але водночас досить еклектичний стиль і гігантська інста-аудиторія — 1 100 000 підписників. У біографії сказано, що вона кінорежисерка, і не без причини. Чжан написала сценарій до фільму Number 65 — про взаємини матері-китаянки з дочкою — і тепер готується до знімання. Але це далеко не все, іноді Маргарет підробляє як креативна директорка, фотографка, стилістка, письменниця й навіть модель.
У 2016-му, наприклад, вона спродюсувала дві диджитал-обкладинки до запуску Vogue ME China, і на обох з’явилася сама. Чжан також співзасновниця Background — міжнародного консультаційного агентства, яке працює з різними великими компаніями від Airbnb до YouTube, а також з модними марками, серед яких Moncler і Mulberry. Налагодження зв’язків між західною й китайською культурами — головна спеціалізація Маргарет.
На посту головної редакторки вона змінить Анжеліку Ченг, яка керувала Vogue China цілих 16 років з моменту його запуску. Розквіт люксової моди в країні припав саме на ці роки. Але призначення Маргарет — не просто зміна поколінь, це ретельно продумане стратегічне рішення. Ще у 2009-му, коли їй було 16, Маргарет почала вести свій особистий блог, тож у диджитал-світі почувається, немов риба у воді, нарівні з молодими людьми, яких вона має намір залучити до читацької аудиторії Vogue.
"Спадщина Vogue величезна — цілих 125 років (навіть якщо ми візьмемо тільки Штати) масштабного впливу на культуру, — каже Чжан. — Ця посада — неймовірна можливість для мене застосувати все раніше напрацьоване — свою кваліфікацію, свої навички й інтереси, щоб досягти професійної мети".
Маргарет ЧжанНині Маргарет живе в Сіднеї, де виросла. Однак п’ять попередніх років вона мешкала в Нью-Йорку й регулярно відвідувала Китай — приблизно раз на півтора місяця. Щойно пандемія вщухне, новоявлена головна редакторка планує перебратися до Пекіна. Вона планує опікуватися як зовнішнім, так і внутрішнім розвитком журналу й переконана, що накопичений досвід роботи за кордоном допоможе їй досягти успіху. "Багато які культурні особливості сьогоднішнього Китаю просто не беруть до уваги, країну часто розглядають як якийсь моноліт, замість того, щоб звертати увагу на конкретних людей і їхні досягнення, — нарікає Чжан. — Я думаю, Vogue може стати гідним майданчиком для цих унікальних обдарувань, знайомитиме з ними не тільки закордонну аудиторію, а й своїх земляків. Адже маємо все, щоб підтримувати локальні таланти — кінодіячів, музикантів, художників, не тільки працівників моди — кому як не нам виводити їх на світову арену? Бренд Vogue відомий всюди і йому довіряють".
Батьки Чжан свого часу приїхали в Сідней з Хуан’яня — невеликого містечка в китайській провінції Чжецзян. Її батько був професором машинобудування в Сіднейському університеті. До світу моди Маргарет привело захоплення балетом (вона на додачу до всього ще й класична піаністка). "Нам з братом дуже пощастило — батьки розвивали нас усебічно й усіляко підтримували. Ми обидва навчалися танців, звідси й з’явилася цікавість до моди".
Якось у сьомому класі за успіхи в навчанні Чжан отримала кілька подарункових карток, вирушила з ними до місцевої книгарні Borders й скупила ледве не всі видання Vogue. Грудневий номер 2005 року з Ніколь Кідман на обкладинці — таким запам’яталося знайомство з Vogue China. Так, Маргарет часто змінює колір волосся, але водночас її модні вподобання досить стабільні. На покази вона зазвичай ходить у строгих костюмах і, всупереч званню стритстайл-ікони, охочіше віддасть перевагу простим штанам і футболці, а не дизайнерському комплекту.
Свій блог Shine by Three, як ми вже згадували, Маргарет заснувала в 16. Він став таким собі сховищем її суб’єктивних суджень і "віртуальним звалищем візуальних стимулів". Сьогодні на сайті Чжан зібрані її професійні та особисті захоплення. Минулого року на початку пандемії, наприклад, вона влаштувала там пряму відеотрансляцію — готувала пельмені за сімейним рецептом. Зібрані від лайвстриму кошти спрямувала на благодійність. "Я потихеньку пропрацьовую весь кулінарний репертуар моєї мами, що складається здебільшого з традиційних китайських страв, — зізнається Чжан. — Мама видатна куховарка, мені ще багато чого треба в неї навчитися". І це аж ніяк не всі хобі. Відтоді як повернулася в Сідней, Маргарет двічі на тиждень грає в теніс. У Нью-Йорку вона опановує жіноче Кунг Фу з персональним інструктором, у Шанхаї — Тайський бокс.
Згадуючи початок свого блогерства, Маргарет зауважує: "Я опинилася в потрібний час у потрібному місці". Зірки вдало зійшлися — молодість плюс кольорова шкіра — ось що тоді привернуло увагу австралійців. Вона почала працювати дуже рано, не чекаючи закінчення навчання. У Сіднейському Університеті, де Чжан отримала два бакалаврські ступені (торгівлі й права) майже не було викладачів, які мали б подібний досвід. Сама Маргарет говорить ось що: "Я завжди хотіла бути наставницею для інших, там, де мені це до снаги, але не збираюся вдавати, ніби знаю відповіді на всі запитання. На мій погляд, вкрай важливо, щоб люди говорили тобі все як є, почувалися дужими досягти мети, не боялися кинути виклик старшому, схрестити списи у світоглядній суперечці".
Кого Чжан помістить на обкладинку свого першого Vogue? Яким стане тепер журнал? "Знаєте, ті часи, коли ти міг спокійно запрошувати в модні публікації безіменних, безликих, безголосих героїв, давно пройшли, — каже Маргарет. — Люди хочуть знати: які цінності поділяє та чи інша персона й що думає з певного приводу, щоб можна було сформувати своє ставлення до цього". За словами Чжан, нині її найбільше турбують дві теми — сталий розвиток та інклюзивність. "Але, — застерігає Чжан, — тут не йдеться про „зелений номер" чи організацію якоїсь екодискусії. Важливо, як ти застосовуєш всі ці принципи на практиці. З етнічним різноманіттям ситуація аналогічна. Думаю, кожен персонаж на сторінках Vogue China, має бути взірцем для наслідування, новатором, незалежно від того, до якої індустрії він належить".
