Головне з Тижня моди в Лондоні сезону весна-літо 2027
Місяць моди триває, і після Нью-Йорка увага індустрії перемістилася до Лондона. Цього сезону London Fashion Week запам’ятався не лише новими колекціями весна-літо 2027, а й гучними дебютами, поверненнями та несподіваними колабораціями. Central Cee вперше вийшов на подіум Burberry, Шон Макгірр повернув McQueen до Лондона, Сімон Роша знову обрала Old Bailey, а Homme Plissé Issey Miyake присвятили колекцію Анрі Матіссу. Розповідаємо про головні моменти Тижня моди в Лондоні.
Central Cee дебютував на подіумі Burberry
Показ Burberry традиційно завершує London Fashion Week і збирає чи не найбільше зірок. Цього сезону в першому ряду в Chelsea College of Arts сиділи Фіона Шоу, Джорджа Сміт, Габрієтт і Паапа Ессьєду. А от Central Cee серед гостей не було. Чому, стало зрозуміло вже в середині шоу: лондонський репер з’явився просто на подіумі. Central Cee вийшов у дощовику з капюшоном і дуже низько посаджених мішкуватих джинсах зі шнурком замість ременя. Це був його перший вихід на подіум не лише для Burberry, а й узагалі. Дивно, що цього не сталося раніше, але на такий дебют точно варто було чекати.
Шон Макгірр повернув McQueen до Лондона
Коли Шона Макгірра запитали, яку річ він урятував би першою з архіву McQueen, дизайнер відповів без вагань. "Я постійно прошу їх принести жакет із рогами імпали, в якому Дебра Шоу з’явилася в колекції осінь-зима 1997/1998 It’s a Jungle Out There, а потім просто стою й дивлюся на нього", — розповів він у жовтневому номері British Vogue. Його відповідь певною мірою натякала на те, яким буде довгоочікуване повернення McQueen на London Fashion Week. Показ відбувся в каплиці XVII століття. Моделі виходили крізь клуби диму із зачісками у формі двох рогів. За словами Макгірра, так він віддав шану Кіту Флінту з The Prodigy. Строгі костюми, створені разом із Huntsman, нагадували про Томмі Наттера, який у 1960-х і 1970-х змінив традиційне кравецтво Savile Row.
У цій колекції Макгірр показав Лондон таким, яким знає його сам. Тут картина П’єро делла Франческа "Хрещення Христа", яку дизайнер постійно ходив дивитися в Національну галерею в студентські роки, цілком природно сусідить із рейв-культурою. Це відчувалося і в одязі. Класичні вечірні сукні дизайнер доповнив портупеями від Шона Ліна, давнього співавтора Александра Макквіна. Корсети з відкритою спиною здіймалися вище плечей, а деякі сукні були вручну розшиті металевими черепами. Після шоу Емма Коррін, Ліла Мосс, Флоренс Велч, Алекса Чанг, Лілі Макменамі та Емілія Кларк поспішили за лаштунки привітати дизайнера. Схоже, повернення McQueen до Лондона було вдалим.
Roksanda звернулася до мистецтва Франсуази Гроссен
Роксанда Ілінчич за освітою архітекторка, тому архітектура Лондона часто стає частиною її показів. Колекцію весна-літо 2024 вона представила в Barbican, а цього сезону обрала ще одну знакову бруталістську будівлю — National Theatre. Мистецтво для Ілінчич не менш важливе за архітектуру. У попередніх колекціях дизайнерка зверталася до робіт Лі Краснер, Філліди Барлоу та Нікі де Сен-Фалль. Цього разу її надихнула швейцарська художниця по текстилю Франсуаза Гроссен, якій уже за 80. Вона відома великими скульптурами з переплетених, скручених і зав’язаних у вузли мотузок. Ці мотиви легко прочитувалися в колекції Roksanda весна-літо 2027. Одну сукню з об’ємними боками прикрашали довгі нитки, схожі на струни арфи. Спину шовкової сукні, скроєної по косій, оздоблювали масивні плетіння. Водночас Ілінчич перенесла ці ідеї в повсякденний гардероб. Звідси габардинові жакети зі скульптурними рукавами та вільні сорочки з бавовняного попліну.
Сімон Роша повернулася до Old Bailey
Сімон Роша знову повернулася до Old Bailey. Раніше дизайнерка вже двічі проводила покази в будівлі Центрального кримінального суду Лондона — тут вона представляла колекції весна-літо 2023 та весна-літо 2025. Проте цього разу все було трохи інакше. "Після мого дебюту з чоловічою колекцією на Pitti це перший за довгий час показ лише жіночої колекції. Мені хотілося додати йому особливої енергії", — пояснює дизайнерка. Цього сезону Роша вирішила подивитися на власну впізнавану естетику по-новому і знайти для неї "менш очевидний" напрям.
Одним із головних джерел натхнення стала картина Караваджо "Взяття Христа під варту". Її вважали втраченою протягом 200 років, поки 1990 року не знайшли в їдальні священника. Сьогодні робота зберігається в Національній галереї Ірландії. Історія картини підштовхнула Роша поглянути на звичні речі "трохи поза контекстом". У колекції з’явилися розкішні сині троянди з оксамиту, каптури та багато пишного мережива. Не обійшлося і без білизни як верхнього одягу, одного з головних прийомів Simone Rocha. Цього разу вона стала ще більш декоративною. "Я знаю, що слово "характер" уже трохи затерте, але в колекції є різні погляди на жіночність: на те, як ви хочете вдягатися і як хочете почуватися у своєму одязі, — пояснює дизайнерка. — Для мене це було дуже важливо".
Річард Квінн повернув розкіш 1980-х
Показ Richard Quinn неможливо уявити без блиску, гламуру та кількох зіркових появ. У дощовий лондонський день дизайнер представив колекцію весна-літо 2027 у Lindley Hall, перетвореному на дзеркальну залу. Цього сезону його цікавили "викривлення, перспектива та перебільшена театральність вбрання". Шоу отримало назву The Mirrored Garden. В описі колекції його назвали "дослідженням гламуру, відображення та ритуалу вдягання" — від камерної атмосфери гардеробної до пишності бальної зали. Квінн звернувся до надмірного гламуру 1980-х. На подіумі з’явилися підкреслені талії, пишні спідниці та неймовірна кількість декору. Стриманості в цій колекції не було й не мало бути. У світі Richard Quinn поняття "вдягнутися занадто ошатно" просто не існує. Фінал теж був відповідним. Під музику Pet Shop Boys на дзеркальний подіум вийшла легендарна супермодель Гелена Крістенсен.
Homme Plissé Issey Miyake надихнулися "Равликом" Анрі Матісса
Команда Homme Plissé Issey Miyake приїхала з Токіо до Лондона спеціально, щоб побачити "Равлика" Анрі Матісса в Tate Modern. Саме ця робота стала основою їхньої другої колаборації Open Studio. Побачивши її наживо, дизайнери передусім були вражені масштабом. Показ відбувся у величезному підземному просторі Tanks у Tate Modern. Працюючи над колекцією, команда зосередилася на кольорах "Равлика". Матісс створив цю роботу з паперу, розфарбованого гуашшю, а потім вирізаного на окремі фрагменти. Кожен із них дизайнери перетворили на окремий предмет одягу. Колекцію представили учасники Dresden Frankfurt Dance Company під час інтерактивного перформансу.
"Ми хотіли якомога точніше передати багатство кожного вирізаного фрагмента", — пояснює команда. Дизайнери звернули увагу і на видимі мазки пензля Матісса. Їхній напрямок і фактуру відтворили за допомогою технології плісирування, якою відома лінія Homme Plissé, заснована 2013 року. За словами команди, робота над колекцією починалася з поваги до оригінального твору. Найцікавішим було побачити, як колаж Матісса змінюється, коли його окремі форми переносять на одяг і людське тіло. Співпраця з Tate Modern також продовжилася капсульною колекцією. До неї увійшли сукні з принтами, сумки-тоути та однотонні топи. Їх можна буде придбати в Terrace Shop у Tate Modern та онлайн-магазині музею.
За матеріалом vogue.co.uk
