Історія гранжу на модних подіумах
Історія появи стилю гранж на подіумах починається так. Справжні шанувальники гранжу — гучного "сіетлського саунду", що з’явився на тихоокеанському північному заході Америки наприкінці 1980-х, — і непокірні таланти, які мимоволі подарували світові стиль гранж, не уявляли, або, що набагато важливіше, не хотіли, щоб їхній нечепурний стиль опинився в кінцевому підсумку на модних подіумах. Але це таки сталося.
Жанр аутсайдерів, який став популярним на початку 1990-х, спершу постав із симбіозу панк-року, хаосу й геві-металу в дощовитому Сіетлі, який до 1980 років гастрольні групи відмовлялися відвідувати (доїжджаючи тільки до Сан-Франциска, що приблизно за 800 миль на південь). Задовго до того, як підлітки середнього класу від Нью-Йорка до Токіо стали носити вільні футболки з написами "Nevermind", такі групи, як Mudhoney, Green River, Nirvana, Pearl Jam і Soundgarden, перетворили слово "гранж" на синонім гарячкових веселощів і зробили Сіетл — містом-брендом, здатним продати світу що завгодно.
Для інших місцевих груп спостереження за веселощами, які гранж-виконавці дарували під час виступу, означало повне розчинення й гостру відповідь на банальне приміське життя. Постає запитання: як цей напрям набув статусу розкішності?
Попри масову комерціалізацію гранжевої "уніформи", одяг, який носили на сцені й поза її межами, тоді уособлював стиль Сіетла — тільки, можливо, трохи незвичного. Незабаром у гардеробах прижилися мішкуваті футболки й довгі штани (завдяки андеграундному галасу, що зчинив звукозаписний лейбл Sub Pop), а гранж став символом мінливої Америки, що прагнула відкинути гламурні ідеали 1980-х на користь вуличної культури підлітків.
На знімках з першого публічного виступу Курта Кобейна з піснею "Smells Like Teen Spirit" видно, що уродженець Вашингтона вдягнений у непоказну фланелеву сорочку поверх звичайної футболки, дотримуючи фірмового дрес-коду лісоруба. Його волосся було рудим або принаймні скидалося на червоне внаслідок клубного освітлення.
Коли восени 1991 року вийшов другий альбом Nirvana під назвою "Nevermind", модні дизайнери підхопили цей дух і настрій. Наступного року на подіумах Calvin Klein з’явилася 18-річна Кейт Мосс. Незабаром після цього картатий принт, гра пропорцій і силуетів, що натякають на приміську ощадливість, переважали на показах Тижня моди в Нью-Йорку. Переломним моментом стало шоу весна-літо 1993 року, коли дизайнер Марк Джейкобс вирішив продемонструвати колекцію, виготовлену повністю в стилі гранж для американського бренду спортивного одягу Perry Ellis. Менш як за 30 хвилин Джейкобс змінив усе, бо запропонував доступні речі, які уособлювали всесвітній молодіжний рух у самому розквіті. Це шоу водночас змістило його з позиції дизайнера Perry Ellis і допомогло зробити запаморочливу кар’єру. Пропонуємо стислий огляд найкращих виходів на модні подіуми, які стали можливими завдяки автентичності та анархії стилю гранж.