Каблучки європейських принцес для заручин: кольорові камені чи діаманти?
Європейська традиція дарувати каблучку на заручини існує з XV століття, але не можна сказати, що тоді це було загальне явище. І, хоча, першу таку каблучку для широких мас було створено у Tiffany & Co в другій половині дев'ятнадцятого століття, їх популяризація відбулася вже в Америці в другій половині 1940-х років, яку не надто зачепила Друга світова війна й прагнення до розкоші починало стрімко зростати після кризових й відносно скромних 1930-х.

Наталя Філатова, культуролог: "Першу каблучку з діамантом з нагоди заручин, як відомо, подарував Марії Бургундській архікнязь Максиміліан в 1477 році. Це не був солітер, а просто перстень з викладеною крихітними діамантами буквою M, що могло означати як ім'я Марії, так і Максиміліана. Подарунок також був зроблений і батькові Марії – імператору Карлу Лисому. Своєрідне потурання його пристрасті до нових технологій, а саме, ограновуванню діамантів. Загалом, це був скоріше вдалий спосіб прилеститися до майбутнього тестя, ніж показати чистоту романтичних намірів. Нова технологія ограновування діамантів незадовго до цього була винайдена в місті Брюгге. Ювелір Лодевік ван Беркен винайшов скайф – колесо для полірування, діаманти стали виблискувати (не як зараз, але все ж краще, ніж до цього, коли від алмазу просто відколювали шматочки), цей винахід зробив революцію в ювелірній справі і Брюгге стало центром торгівлі діамантами й однією з найцінніших земель в Нідерландах в 15 столітті. Але "серцевина" цієї історії в тому, що Брюгге знаходився в землях, які відходили Максиміліану як придане Марії. Загалом, дуже складно з любов'ю в цих королівських сім'ях".

Олена Весела, експерт з ювелірного ринку, додає: "У той час ювелірам De Beers необхідно було прилаштувати величезну кількість дрібних діамантів (до карата), яких у природі більше, ніж будь-яких інших каменів. Саме для цього була вигадана вся ця історія. Тобто, за великим рахунком, якщо немає реальної цінності, виробники додають цінність сентиментальну. Сьогодні ж ця концепція працює хіба що в Китаї – хоча дівчата всього світу, як і раніше, чекають блакитну коробочку й моментально розуміють, що в ній лежить".

На допомогу ювелірам у 1950-і роки прийшло популярне мистецтво. У 1948 році на Бродвеї за однойменною книгою Аніти Лус був поставлений мюзикл "Джентльмени віддають перевагу білявкам", а вже через чотири роки була знята комедія режисера Говарда Гоукса з Мерилін Монро у головній ролі. Після неї вже еталонним позначенням великого та чистого кохання стали великі й чисті діаманти. Трохи пізніше масла у вогонь поклоніння обробленим алмазам й брендоманії підливає фільм "Сніданок у Тіффані", знятий у 1961 році.

Треба сказати, що в масовій свідомості до цього у звичайних людей заручини майже ніяк не корелювали з коштовним камінням, і вже точно наречений не замислювався про те, який бюджет вкласти в такий перстень. "У цьому випадку, звичайно, складно порівнювати великі ювелірні Будинки, тому кожна компанія націлена на різну цільову аудиторію з різними меседжами. Наприклад, в Graff завжди робили репутаційну ставку на кольорові діаманти, тоді як Tiffany&Co орієнтувалися завжди більшою мірою на "нові гроші" і міцний середній клас", – розповідає Наталя Філатова, культуролог.

З аристократичними європейськими родинами було дещо інакше. Починаючи з Марії Бургундської й закінчуючи останніми заручинами у королівській родині, дівчата традиційно отримували каблучку на знак свого нового статусу. Олена Весела, експерт з ювелірного ринку пояснює: "Європейським принцесам зазвичай дістаються прикраси, що належали матері нареченого. Не оминула ця доля й Єлизавету Другу. Вона отримала каблучку з діамантом, котрий виламали з тіари її майбутньої свекрухи, матері принца Філіпа, Аліси, принцеси Грецької й Датської". Сестра Єлизавети Маргарет отримала на заручини великий рубін. У дуеті з діамантами він нагадував бутон троянди і мав дуже символічний вигляд, враховуючи повне ім'я нареченої – Маргарет Роуз. Бабуся Єлизавети принцеса Вікторія Марія Текська також отримала каблучку з рубінами – великими, овальної форми. Кейт Міддлтон також перейшла сімейна прикраса – каблучка з сапфіром принцеси Діани. Модель, яка пережила таку кількість копій, що заслужила заборону на своє відтворення, була піднесена принцесі не зовсім традиційним для заручин способом.

Під час візиту Діани до Віндзорського замку, наречений принц Чарльз попросив ювелірів знаменитого Будинку Garrard привезти найефектніші каблучки, й Діана сама вибрала легендарну каблучку з 18-каратного золота, з 14-ма діамантами й великим центральним сапфіром. Свіжоспечена наречена принца Гаррі також отримала каблучку з діамантом з колекції принцеси Діани.

Якщо подивитися на всі каблучки, які отримували на знак заручин європейські принцеси чи дівчата, які виходили заміж за чоловіків з королівських сімей, неозброєним оком видно, що діамантових моделей зовсім мало. Переважно це каблучки з рубінами, сапфірами й смарагдами. Легендарна Волліс Сімпсон отримала важкий смарагд в обрамленні невеликих діамантів.

Спадкоємний принц Бельгії Філіп робив пропозицію своїй нареченій Матильді за допомогою каблучки з рубіном. Як і Хокон, спадкоємний принц Норвегії. Його каблучка – справжня сімейна реліквія, раніше вона належала Олаву П'ятому, королю Норвегії й дідові Хокона. Каблучка для заручин Єлизавети Боуз-Лайон, матері Єлизавети Другої, була зроблена з жовтого валлійського золота з великим синім сапфіром в обрамленні діамантів. З огляду на традицію передавати прикраси з покоління в покоління, не дивно, що наречені зі старих аристократичних сімей отримували кольорові камені. У 2003 році принц Фредерік робив пропозицію своїй нареченій Мері Дональдсон з Австралії з каблучкою з рубінами. Його молодший брат принц Йоакім для власних заручин підготував каблучку з сапфіром, алмазом й рубіном. У 20 столітті рідкісним винятком став князь Монако Реньє III. Своїй нареченій актрисі Грейс Келлі він підніс відразу дві каблучки Cartier в 1956 році. Перша – з рубінів й діамантів – здалася нареченому недостатньо ефектною, й він замовив другу з найбільшим діамантом ювелірного Будинку Cartier, що й стала головною прикрасою Грейс.

Крім сімейних зв'язків, є й інше пояснення популярності кольорових каменів у аристократів. Наталя Філатова, культуролог: "За великим рахунком пристрасть аристократів до кольорового каміння можна пояснити тим, що до початку 19 століття, поки для прикрас з діамантами не почали використовувати відкриту закріпку, вони програвали в "декоративності" кольоровому камінню, а тому цінувалися в меншій мірі. Мода на діамантове ограновування постійно змінювалася і кожне нове покоління перед тим, як вставити в нову прикрасу, було змушене гранувати їх заново, що завжди негативно впливало на вагу і розмір, а значить і фінальну вартість. Тоді як з сапфірами, смарагдами й рубінами таких проблем не було. Вони більш інвестиційно стабільні, якщо можна так висловитися. Ще одним плюсом з точки зору аристократії – на кольорові камені ніколи не було "лихоманок", коли вони стають масовим предметом захоплення широких верств населення, що, звичайно ж, робить їх репутацію більш популістською".

Олена Весела: "Останнім часом журнали багато пишуть про те, що знову приходить мода на кольорові камені в каблучках для заручин. Насправді ці камені (особливо деякі з них – рубіни, сапфіри, шпінелі) набагато більш рідкісні й цінні, ніж діаманти. Навіть за королеви Вікторії було таке, що для неї діаманти значили не більше, ніж брошка з першим зубом її дочки, що випав. Алмази гранувати навчилися досить пізно, до цього каміння цінувалося в основному за колір й розмір, тобто, кольоровий камінь, навіть не найрідкісніший за нашими мірками, був більш вагомим, ніж брудний шматок алмазу. Але тут треба розуміти, що полюють за чистими каменями, яких раніше було набагато менше. Сьогодні ж географія видобутку дуже розширилася, а раніше джерел алмазів було значно менше. Зараз можна сказати, що діамантів у світі набагато більше, ніж інших каменів".

Читайте також: