Новий балетний сезон в Україні обіцяє об’єднати класику та сучасність. На сцені Національної опери – неокласична чуттєва "Дама з камеліями" та інтелектуальна хореографія Вільяма Форсайта, у Львові українська "Лілея" сусідить із космічною самотністю футуристичного "Соляріса", а Kyiv Modern Ballet звертається до сюжетів Гоголя та показує свої знакові одноактні постановки. У добірці – вистави, які варто внести у театральний календар сезону 2026–2027.
"Дама з камеліями"
Національна опера України
Вперше "Дама" була представлена на сцені Національної опери України 2014 року. Після тривалої перерви та оновлення балет повернули до репертуару 2025 року.
У постановці сюжет роману Александра Дюма-сина поєднано з реальною історією кохання письменника до паризької куртизанки Марі Дюплессі. У центрі постановки – саме світ її почуттів, жінки, яка опиняється між суспільним осудом і правом на власне кохання. Класична музика контрастує із неокласичною пластикою, оптичними ефектами та витонченими костюмами, які, до речі, головна героїня змінює вісім разів за виставу.
У різних складах партію Марі Дюплессі виконують Анастасія Шевченко та Тетяна Льозова, партію Александра – Ян Ваня, Микита Сухоруков, Ярослав Ткачук і Даниїл Пащук.
"4 Легенди – гала"
29 серпня, Національна опера України
"4 Легенди – гала" – новий формат, до якого театр уперше звернувся минулого сезону. Гала дає можливість за один вечір побачити роботи чотирьох легендарних хореографів сучасності – Вільяма Форсайта, Джона Ноймаєра, Ханса ван Манена та Олексія Ратманського.
Наступний показ відбудеться вже 29 серпня. Упродовж однієї програми глядач переходить між чотирма абсолютно різними хореографічними світами, бачить, як класичний танець змінювався, ускладнювався й переосмислював сам себе. До програми увійдуть Bach Duet Вільяма Форсайта у виконанні Ілони Кравченко та Микити Сухорукова; адажіо з Spring and Fall Джона Ноймаєра у виконанні Юлії Кулик та Євгена Логвиненка; Slingerland Duet Вільяма Форсайта у виконанні Анастасії Шевченко та Яна Вані; 5 Tangos Ханса ван Манена на музику Астора П’яццолли, а також Wartime Elegy Олексія Ратманського на музику Валентина Сильвестрова та українську сільську музику 1930-х років.
Цікаво, що вперше в історії театру до репертуару Національної опери України увійшли роботи Форсайта, що ще раз підкреслило рівень трупи та здатність танцівників опановувати одну з найскладніших хореографічних мов сучасності. Форсайт зберігає класичну балетну мову, але деконструює її через незвичні лінії, точки балансу і сам спосіб існування тіла в просторі. Ця хореографія принципово відрізняється від традиційної академічної школи й залишається доступною далеко не кожній трупі світу.
"Лілея"
Львівська національна опера
Балет "Лілея" – один із ключових творів українського балету. У деяких українських театрах існує стала традиція показувати "Лілею" лише раз на рік – 9 березня, у день народження Тараса Шевченка. У Львівській національній опері відступили від цієї практики. Виставу оновили й повернули до активного сценічного життя, тож тепер вона є повноцінною постійною репертуарною постановкою.
Двоактний балет створено на музику Костянтина Данькевича. "Лілея" належить до перших українських балетів, у яких національна тема та поетичні образи Шевченка стали основою повноцінної хореографічної драматургії. Це не пряма сценічна адаптація однойменної балади. Лібретист Всеволод Чаговець поєднав у виставі найяскравіші моменти творів Шевченка "Лілея", "Сліпий", "Русалка", "Утоплена", "Княжна", "Марина" та "Відьма". Лейтмотив головної героїні побудований на народній пісні "Ой, зійди, зійди, зіронько та вечірняя". Історія кохання Лілеї та Степана поступово виходить за межі особистої драми й перетворюється на розповідь про спротив насильству, поневоленню та безправ’ю.
"Соляріс"
16 жовтня, Львівська національна опера
Цієї осені один із найновіших українських балетів можна буде побачити одразу у двох містах. 16 жовтня "Соляріс" покажуть на сцені Львівської національної опери, а вже 31 жовтня вистава приїде до Києва: гастрольний показ відбудеться у Національному палаці мистецтв "Україна".
Масштабна постановка Львівської національної опери створена за мотивами культового роману Станіслава Лема. Музику до балету написав Олександр Родін. Хореографка-постановниця – Катерина Курман.
Балет розгортається як подорож усередину людської свідомості, де загадковий океан матеріалізує провину, страхи, спогади та образи померлих. Лібрето розширює проблематику роману, вводячи теми штучного інтелекту, нейроекспериментів і спроби воскресити людину за допомогою технологій. Наукова фантастика тут стає способом говорити про цілком земні речі: пам’ять, самотність і неможливість повернути минуле без наслідків.
Це видовищний балет із фантазійною сценографією, складним світлом і костюмами, які створюють відчуття іншої реальності. Водночас у центрі постановки залишається інтимна історія людини, яка зустрічається з матеріалізованою пам’яттю про власну втрату. Особливу атмосферу створює хор, який також задіяний у виставі.
"Вій"
15 жовтня, у приміщенні МЦКМ "Жовтневий", театр Kyiv Modern Ballet
У жовтні Kyiv Modern Ballet покаже балет "Вій" у постановці Раду Поклітару. У версії Поклітару "Вій" не перетворюється на буквальний сценічний горор про відьму, нечисту силу й надприродні жахи. Постановка радше розгортається як психологічна притча про віру, зневіру та демонів, яких людина носить усередині себе. Сам Вій може бути сном, зовнішнім злом або тією частиною Хоми, яку він не здатний усвідомити й перемогти.
Гоголівський сюжет тут поєднується з оригінальною музикою сучасного українського композитора, відеопроєкціями та майже кінематографічною атмосферою. "Вій" залишається однією з найвиразніших робіт Kyiv Modern Ballet і показує, як знайомий сюжет можна переписати мовою сучасного танцю.
Вечір одноактних балетів "Болеро" та "Дощ"
10 жовтня, Київська опера на Подолі
10 жовтня у Київській опері на Подолі відбудеться вечір одноактних балетів, у межах якого колектив представить дві вистави – "Болеро" та "Дощ". Це не новинки, а знакові ранні роботи театру, які не втратили ані сценічної гостроти, ані емоційної сили.
Уже майже століття "Болеро" залишається одним із найчастіше інтерпретованих творів світової хореографії. Твір було створено французьким композитором Морісом Равелем 1928 року на замовлення Іди Рубінштейн – уродженки Харкова, танцівниці, акторки, меценатки. Гіпнотичний ритм і невідворотне наростання напруги продовжують надихати провідні балетні компанії, видатних хореографів та незалежних виконавців – кожен знаходить у цій музиці власний сюжет і нову тілесну мову.
Свою інтерпретацію пропонує і Kyiv Modern Ballet. Відмовляючись від традиційної гри навколо центральної солістки, Поклітару перетворює "Болеро" на історію про свободу та придушення особистості. На сцені – люди, затиснуті в темних гамівних сорочках, і вільний одинак, чий рух поступово пробуджує в них прагнення вирватися з нав’язаних обмежень і повернути собі право бути собою. Повторюваний ритм Равеля стає тут не просто музичною основою, а механізмом, який невпинно підштовхує героїв до звільнення.
"Дощ", навпаки, побудований на камерності, крихкості й уважності до окремої людської історії. Сценічний простір "Дощу" майже позбавлений декорацій. Валіза, білі парасольки та кілька простих предметів стають тлом для людських історій, що виникають і зникають усередині спільного потоку життя. Через окремі дуети й тріо вистава говорить про кохання, близькість, спорідненість, самотність і неминучість розлуки. Але найголовніше у цій виставі – фінал. Видовищний та абсолютно неочікуваний.
Текст: Катя Єлецьких, авторка проєкту про український балет Ballet maniac
