Плейлист: 7 музикантів, які розвивають сучасне диско
Коли нам говорять про диско, ми згадуємо гурт Bee Gees і Джона Траволту у штанах-кльош. При цьому сучасне диско звучить зовсім не так, як у сімдесятих. Один з двигунів сучасної танцювальної музики – норвезький музикант і діджей Тодд Тер'є – вперше виступить у Києві 14 лютого. Тим часом Vogue.ua розповідає про сім музикантів, що створюють музику диско, і яких можна послухати просто зараз.
Тодд Тер'є відкрив для себе музику диско, коли її в Норвегії ніхто особливо і не слухав. Після сотень діджей-сетів і живих виступів Тер'є досяг визнання широкої публіки. 2014 року Тодд випустив дебютний альбом It's Album Time, визнаний критиками одним з найкращих. Їм сподобалося і використання старих прийомів у новому поданні, і нетривіальна романтизація жанру, а також легкість і безпосередність, з якою Тер'є взявся за завдання вивести диско на новий рівень. Такого поняття, як "скандинавське диско", не існує, але для Тодда однозначно варто було б його придумати.
Дивовижно, якою заразливою може бути французька танцювальна музика. Музиканти Ксав'є де Росне і Гаспар Оже – гурт Justice – 2007 року випустили дебютну платівку Cross, куди увійшов неповторний сингл D.A.N.C.E. Їх моментально записали в рятувальники диско поряд з Daft Punk, і зараз Justice – один з впливових проєктів у танцювальній музиці. Інтереси Ксав'є і Гаспара вже давно вийшли за межі диско, але щільний фанк-бас до сих пір залишається пам'ятною основою кожної другої їхньої пісні.
Француз з довгим ім'ям Тібо Жан-Марі Мішель Берланд відомий не лише тим, що товаришує з Justice і підписаний з ними на один лейбл Ed Banger Records, але і як автор одного з найпопулярніших танцювальних треків 2010-х – пісні Baby I'm Yours. На відміну від Justice, Берланд не робить ризикованих експериментів. Його музика – приємне, м'яке і навіть делікатне нью-диско з романтичним підтекстом.
LCD Soundsystem – новий оркестровий проєкт Джеймса Мерфі. Для нього диско – це лише плацдарм, на якому Мерфі демонструє всі свої музичні пізнання, так перетворює LCD Soundsystem не в типовий танцювальний проєкт, а в універсальний. Денс-панк, панк, інді-рок, сінті-поп, нью-вейв, сентиментальні балади з нальотом кризи середнього віку – все це можна почути в чотирьох альбомах оркестру в буквальному сенсі слова, адже цей захопливий звукоряд доповнює чимало музикантів.
Ліндстрем – великий друг Тодда Тер'є. Разом вони орендують студію, а Тер'є частенько допомагає Гансу-Петеру з продакшеном його релізів. Втім, їхній підхід до диско-музики різниться. Тер'є робить щось прибережно-блакитне, а Ліндстрем тяжіє до космічних малюнків.
Якщо ви захочете прочитати щось про проєкт Ніка Оффера і введете в Google просто три знаки оклику, пошуковик видасть нуль результатів. А ось із запитом "chk chk chk" шансів буде більше. Саме так звуком передається знак оклику. Chk Chk Chk у справі вже давно: дебютний альбом з'явився ще 2001 року. Музичні інтереси Оффера сягають далеко-далеко: кожна його платівка вдавалася іншою. Була і мудрована електронна музика, і ґлітч-рок, і накачаний кислотою інді-рок, але в цілому Нік Оффер завжди дотримувався одного принципу: музика так чи інакше повинна бути танцювальною до упаду. Тому диско-рок у найвигадливіших формах у Chk Chk Chk – насамперед.
Цей список не залишився б без Hercules And Love Affair, гурту Енді Батлера, і однойменного дебютного альбому. Hercules And Love Affair – та платівка, яку повинен послухати кожен шанувальник сучасного диско. І нехай зараз Батлер випускає досить спірну музику, Hercules And Love Affair – філігранна робота, яка завжди фігуруватиме у списках найкращих альбомів жанру, десятиліття та інших-інших-інших. Променисте диско, де радість музики поєднується з прихованим трагізмом неймовірної артистки Anohni, яка тоді ще була Ентоні Гегерті – фронтвумен гурту Antony And The Johnsons. Вона взяла участь у створенні половини альбому.
