UA

Журнал VOGUE

Подписаться
Продолжая просмотр сайта, вы соглашаетесь с тем, что ознакомились с обновленной политикой конфиденциальности и соглашаетесь на использование файлов cookie.
Соглашаюсь

Що треба знати тим, хто бере собаку з притулку

28 июля 2022

Зараз виник бум на "всиновлення" собак з притулків. Ми керуємося природним бажанням допомогти та врятувати, водночас важливі нюанси лишаються поза увагою. Спецаліст з питань психології та поведінки собак Артем Ахметсафін розповідає, що треба знати тим, хто бере собаку з притулку. 

Фото: Quentin de Briey

Рішення взяти пса з притулку – це емоції, мода чи соціальний обовязок? 

Рішення завести собаку – не тільки з притулку – переважно емоціональне, а не раціональне. Емоційна площина має позитивну, майже безтурботну та щасливу картинку, яку малює наша уява, раціональна – ні: там складнощі, сумніви,  відповідальність тощо. Бути вмотивованим емоціями – набагато приємніше та легше. Але такі рішення дуже часто мають і сторонній бік – зіткнення з реальністю, яка не відповідає уявній картинці.

Емоції часто вводять нас у стан «тут та зараз». Але рішення взяти собаку суттєво змінить ваше життя на найближчі 10–15 років, тому треба аналізувати в довгостроковій перспективі, а не тільки з позиції «як я зараз почуваюся щодо ідеї взяти собаку».

До того ж саме зараз, під час війни, більшість з нас мають постійний коктейль з емоцій, і спрямувати їх на порятунок собаки з притулку може бути грою людської психіки для полегшення власного стану, тобто сублімацією. Тож беріть до уваги всі ці моменти й більше покладайтеся на раціо, ніж на емоціо.

Що треба усвідомлювати, перед тим як брати собаку з притулку?

Насамперед треба усвідомити, що собака не народжується з головною метою у власному житті – зробити вас щасливим (-ою). Собака, як і будь який живий організм, приходить у цей світ, щоб жити своє життя, задовольняти свої фізіологічні та психологічні потреби, які часто суперечать стандартним бажанням людини стосовно собаки.

Наприклад, ми хочемо бавитися із собаками: боротися, бігати навипередки, збуджувати тощо. Так нам здається, що ми весело проводимо час, але це може призвести до того, що собака не поважатиме і – як результат – не слухатиме людину. Адже «той, з ким я конкурую, не є тим, кого я слухаюсь».

Неслухняний пес не зможе жити своє життя на повну, воно буде максимально обмежене нами ж, бо йому, на відміну від врівноваженої, соціальної та слухняної собаки, багато чого не можна: наприклад, гуляти без повідця. Але ж гуляти без повідця – це найприродніший спосіб пересування собаки й одна з її ключових потреб на вулиці.

Люсі Гейл

Ну й, звісно, собака потребує вашої уваги щонайменше три години на добу: погуляти, помити лапи, погодувати. Якщо у вас проблеми з вільним часом, то краще собаку не заводити, бо її життя навряд чи буде щасливим, коли з 24 годин на добу вона буває на вулиці лише одну.

Додам, що майбутній власник матиме додаткове психологічне й емоційне навантаження через появу собаки.

Тож головне, що має знати людина, яка хоче взяти собаку, – чи має вона зазначені ресурси. Саме тому рішення взяти собаку має бути на 80% раціональним, і лише на 20% – емоціональним.

Урсула Маковска

Як вибрати породу, темперамент, розміри? Чи це взагалі етично – вибирати за зовнішніми характеристиками? 

Щоб вибрати собаку, ще раз проаналізуйте викладене вище. Якщо з цим ОК, то можна переходити до питань породи, розмірів та темпераменту.

Відштовхуватися треба від своїх реалій. Якщо ви сповільнена, м’яка за характером або флегматична людина, навряд чи вам підійде холерична, енергійна, незалежна та з лідерськими проявами собака.

Так само і з розмірами: краще вибирати собаку, з яким ви впораєтеся фізично – принаймні зможете втримати на повідку. Звісно, це не є самоціллю, але зважте хоча б на це.

Не рекомендую недосвідченим людям вибирати серед міцних або специфічних порід собак. Умовно кажучи, хаскі, може, і гарні, але потребують набагато більше вигулу, ніж середньостатистичні собаки; до того ж вони надто самовпевнені й незалежні, “не люблять слухатися" тощо.

Якщо ви тендітна дівчина завважки 50 кг із шістдесятикілограмовим алабаєм чи кане-корсо, це може стати великою проблемою – не тільки для вас, а ще й для суспільства. Тож зверніть увагу на це завчасу.

Емілі Ратаковскі із собакою

Про бюджет також треба думати на початку. Годування, регулярне оброблення проти паразитів, відвідування ветеринара, робота зі спеціалістом, якщо самотужки не вийде налагодити бажані стосунки із собакою, – це все системні витрати, тож краще порахувати, скільки щомісяця треба буде витрачати на собаку, і знати цю суму заздалегідь.

Щодо місця проживання, головне, щоб простору вистачало для всіх, і щоб ви налагодили системний вигул щоранку і щовечора впродовж щонайменше години.

Поведінка собаки вдома дуже залежатиме від того, які стосунки ви маєте. «Недогуляна», неслухняна собака середніх розмірів може поводитися скажено – хоч у трикімнатній квартирі, хоч у величезному будинку з просторим подвір'ям. І навпаки, велика собака, правильно вибрана за рівнем енергії, порівнюючи з людиною, вихована, емоційно стабільна без проблем може жити з сімєю з двох людей в однокімнатній квартирі. Тож головне, щоб житлова площа не була геть замалою, бо в собаки має бути місце для відпочинку.

Зовнішній вигляд, безумовно, має подобатися, але це не має бути фактором вибору №1. Тож спершу вибираємо за енергією, темпераментом, розміром, породою, а вже потім – вибираємо ту, що найбільше подобається серед тих, хто відповідає попереднім характеристикам.

Сельма Блер з собакою

 Що треба підготувати вдома, щоб собаці відразу було комфортно та затишно?

На початку – елементарні речі: ми маємо показати, якою буде щоденна рутина, де, коли та як задовольнятимуться базові потреби собаки. Тобто де вона їстиме/питиме, відпочиватиме, справлятиме потреби, коли та скільки гулятиме.

Гість із собакою на Паризькому тижні моди Paris Fashion Week – Menswear F/W 2022-2023

Ці дії створюють передбачуваність та закривають базові потреби, перехід з одного середовища до іншого. Варто знати, що перебування з новими людьми є стресфактором, тож, що передбачуванішими будуть умови, то менше стресу відчуватиме собака.

У людей майже так само: коли ми їдемо кудись і маємо жити не вдома, нас також передусім цікавлять подібні питання. Коли ми їх зясовуємо, то почуваємося вільніше, бо вже знаємо що, як та де.

Отже, адаптацію та зменшення напруження створює не багато іграшок у хаті, не найкращий лежак і преміумкорм, а наша поведінка та дії, завдяки яким ми стаємо відповіддю на важливі для собаки запитання.

Також перш ніж привести собаку додому вперше, рекомендую спочатку прогулятися разом 1,5–2 години – якщо фізично собака на це спроможний і не має страху щодо навкілля. Це треба, щоб собака провів час із вами, придивився до вас, трохи звик – і втомився. Щоб, коли ви прийдете додому, він хоч трохи вам довіряв і хотів відпочивати в домашньому середовищі.

Які іграшки та смаколики приготувати для малюка (чи гіганта)?

Предмети, які ми називаємо іграшками, по факту потрібні тільки для цуценяти й до певного віку. І тільки для того, щоб цуценя могло з ними бавитися самостійно, а головне – могло задовольнити бажання щось гризти.

Справді важлива гра – це гра з іншими собаками. Тож саме цю можливість ми маємо створити для своїх улюбленців.

А якщо песик скавулить?

Скавулітиме здебільшого цуценя, яке відірвали від матері та інших цуциків. Фізична близькість дуже важлива для собак у перші місяці життя, але тут треба розуміти, що відчуття фізичної близькості в собак – інше, ніж у нас. Людям треба торкатися, гладити та розмовляти – так це відбувається між матірю та дитиною. Для собаки бути поруч – це вже близькість.

Тож, якщо цуценя скавулить, його не треба гладити та розмовляти з ним ніжним голосом, йому просто треба дати бути поруч, створити такі умови, де він може мати фізичний контакт з вами: спустити руку з ліжка до цуценяти, облаштувати його лежак біля себе й у міру того, як він заспокоюватиметься день у день, потроху відсовувати лежак у напрямку того місця, де він постійно стоятиме.

Чи треба взяти відпустку на перші кілька днів, щоб допомогти новому членові родини облаштуватися?

Так, краще це зробити. Так ви зможете швидше створити передбачувані умови та краще зрозумієте собаку, проводячи час із ним як удома, так і на прогулянках.

Як правильно поводитися? – адже песика захочеться пестити. А як же тоді показати межі, вибудувати стосунки?

Уявіть собі, що вас забрала додому абсолютно незнайома людина. Які запитання вас турбуватимуть передусім? – «Чи безпечна ця людина для мене?» «Чи можу я їй довіряти?». І тільки після того, як ви отримаєте відповіді на ці запитання (а отримати їх можна винятково з того, як людина поводиться), ви зможете будувати стосунки далі.

Ті самі запитання цікавлять і собак на етапі інтеграції. Звісно, кожен собака має індивідуальний досвід і темперамент, залежно від якого буде більш або менш напруженим. Та якщо казати про універсальну формулу, то треба створити передбачувану рутину й перший час не чіпати собаки. Тут я маю на увазі бажання мати багато фізичного й емоційного контакту. Приміряйте на себе: тісний фізичний контакт, а дотик у спілкуванні з незнайомцем і поготів – це, найімовірніше, останнє, чого ви прагнутимете.

Стосовно меж, тут треба розуміти, що м’якість дорівнює слабкості. Це легко перевірити. Кого б ви хотіли бачити поруч із собою, опинившись у джунглях, де навіть рослини можуть бути небезпечними, – м’яку, інфантильну, емоційно нестабільну, недосвідчену та несистемну в поведінці людину? Чи місцевого, досвідченого, системного аборигена – провідника? Думаю, відповідь очевидна. Так само і з собаками.

Щоб побудувати здорові стосунки із собакою, передусім треба розуміти, чого собака від нас сподівається, ким ми маємо бути для нього, щоб він довіряв нам і поважав нас. Тож тут ми торкаємося питання ієрархії, яка можлива лише тоді, коли ми поводимося системно, а головна перешкода на шляху до системної поведінки – це емоційні бажання: гладити, коли захочу, бавитися, боротися, годувати своєю їжею тощо.

Надам лише головні та більш-меньш універсальні правила, які допоможуть побудувати межі:

  • Гладьте собаку тільки тоді, коли ви його покликали, тобто коли ви ініціатор цієї взаємодії, а не він.
  • Спілкуйтеся нормальним голосом, не використовуйте “мультяшний” голос. Використовуйте мову та слова як сигнали: «До мене», «Стій», «На», «Пішли» тощо. Собаки не розуміють мови; якщо багато з ними говорити, вони не надаватимуть значення словам-сигналам, бо людина постійно говорить, як увімкнений фоном телевізор.
  • Не годуйте собаку своєю їжею. Їжа – життєво важливий ресурс, ваша їжа має бути вашою, а не спільною із собакою.
  • Не беріть собак у свою постіль. Ваше місце відпочинку має бути вашим.
  • Не боріться та не грайте в перетягування із собакою. Слово «боротьба» каже саме за себе: якщо ви вчите боротися з вами в одній ситуації, то з великою вірогідністю собака спробує боротися з вами і в іншій. Щойно ви запропонували боротися, тобто оскаржити вашу позицію в стосунках, – ви вже програли.
  • Не створюйте штучного збудження в собаці словами та вчинками, бо це стане базовим емоційним станом поруч із вами. Саме стан емоційного збудження потім реалізується у вигляді вчинків, що спричинюють проблемну поведінку. Собака, що ганяє котів, – збуджений; агресивний собака, що кидається на іншого, – збуджений; собака, що натягує повідець, – збуджений і так далі. Коли ми штучно збуджуємо собак просто задля розваги, ми знищуємо здатність нервової системи контролювати збудження та тренуємо вмикатися за частку секунди, а вимикач з емоційного стану стає чимось нереальним для собаки та її організму.

Кому точно не треба йти до притулку за собакою?

Людям, що керуються тільки емоціями, не мають умов та/або часу для утримання собаки. Також не треба дарувати собак дітям. Собакою має опікуватися (і хотіти це робити) доросла людина.

Якого віку має бути песик, щоб йому було найкомфортніше звикати до родини?

В ідеалі – 4 місяці, за умови, що цуценя живе з усіма іншими цуценятами та матірю, яка нормально до них ставиться та доглядає за ними. Це потрібно з багатьох причин, я назву одну з ключових формування фундаментальних соціальних навичок. Собака вчиться бути собакою, розуміти інших собак, адекватно ставитися до них і спілкуватися з ними саме до 4 місяців.

 Які медичні маніпуляції пройти?

З цього приводу треба порадитися з ветеринаром відповідно до фактичного фізичного стану конкретної собаки, котру ви вибрали.

Які документи оформити?

Для початку зробіть ветеринарний паспорт міжнародного зразка на своє ім’я

Еще в разделе LIFE

Популярное