Секс з другом: чи так добре мати друзів?
Чи здатний секс зіпсувати дружбу? Що важливіше – чисті, не ускладнені нічим стосунки, – чи нова романтична історія? – розмірковує Ліна Хорошковська.
"Ти що, ніколи не уявляла секс зі своїми знайомими і друзями? – якось за келихом просекко, сидячи переді мною в піжамі, запитала подруга. – Я іноді фантазую, як би було з хлопцем із сусіднього відділу, в музеї з незнайомцем в сексуальних окулярах, ну чи з однокласником на вечірці".
Добре. Припустимо, відверто говорити про секс можуть не всі, але думати про нього і уявляти його в деталях – це природа людини розумної. Фантазія пропонує варіанти в 3D-форматі без обмежень і правил. І чим яскравіший контент, тим складніше обговорювати його за круглим столом.
Ми познайомилися ще в універі. Містер Х був гарний і вже тоді всміхався всім найкрасивішим дівчатам курсу. Я не входила до спільноти сексі-однокурсниць, тому сміливо взяла на себе роль подруги-кореша. Ми ходили в бари і на дискотеки, тусувалися вдома, будували паралельно кожен свої стосунки і потім бідкалися в жилетку, розповідаючи подробиці розриву. Ми влаштовували брудні танці, пили на брудершафт, валялися на дивані і дивилися улюблені фільми, спали в одному ліжку, але при цьому залишалися друзями. Нічого більше.
У черговий раз, коли я розлучилася зі своїм хлопцем, ми сиділи в барі і заливали бесіди коктейлями, він раптом він подивився на мене і сказав: "Ти особлива, я завжди тобою захоплювався". Наші губи злилися в поцілунку, а руки прослизали в незнайомі до цього зони. Поки я тверезіла від несподіваного повороту подій, ми прийшли до нього додому, і я зрозуміла: ще пару рухів – і дружба закінчиться прямо на цьому дивані. Назавжди. Стосунки, ймовірно, теж не складуться ... Оскільки втратити його я була не готова, то натисла на гальма.
Минуло десять років. Ми подорослішали. У наше життя увірвалася відповідальність, новий досвід, нові стосунки, розлуки і друзі. Але я сумувала за ним і нашими невинними витівками. Спілкувалися рідко, але завжди дуже тепло. Жодного разу за 10 років ми не згадали про той вечір, як ніби його й не було зовсім. Я іноді уявляла собі, як би все сталося, якби я не зупинись тоді? На скільки б нас вистачило? Чи сподобалося б мені? Що було б далі? І, може, не треба було зупинятися?
Кажуть, гештальти треба закривати. А чи треба?
– Привіт!
– Привіт!
– Ми не бачилися сто років, пропоную напитися
– А знаєш, я за. Приїжджай
Через кілька годин
- Смачний ром, люблю саме цей…
– Так, у мене паморочиться в голові, і, по-моєму, пляшка вже порожня.
Без планів і декларацій ми поставили на дружбі великий знак оклику. Я дивилася йому в очі. За вікном стукав дощ. З кожним ковтком ранкового капучіно я розуміла, що мені так добре і тепло, як давно вже не було. На секунду я подумала, що у нас могло би щось вийти. Тоді, 10 років тому. А зараз?
Читайте також:
