З любов'ю — Франц Кафка: що варто знати про легендарного письменника
Франц Кафка — визначний німецькомовний письменник ХХ століття, який залишив невелику літературну спадщину своїм прихильникам. І не тому, що писав мало, а тому, що був настільки критичним до себе, що спалював свої твори. Його дитячі страхи вплинули на його самооцінку, роблячи його невпевненим в собі та у своєму таланті. Тим не менше, йому вдалося отримати визнання і любов читачів посмертно. 3 липня, в день народження письменника, згадуємо найцікавіше з його життя.
РАННІ НЕПРОСТІ РОКИ
Майбутній письменник народився 3 липня 1883 року в Празі, у єврейській родині торговця галантерейними товарами Германа та Юлії Кафки. У Франца було два молодші брати та три молодші сестри. Обидва брати, не досягши й дворічного віку, померли до того, як Францу виповнилося 6 років. Життя в родині позначилось жорстокістю батька. Таке виховання мало плачевні наслідки для хлопця: він утратив усяку довіру до себе, почувався винним, втратив здатність вільно висловлювати свої думки. У листі до батька (листопад, 1919) він писав:
"Великим оратором я, звісно, однаково б не став, проте звичайну, вільну людську розмову все ж опанував би. Але ти дуже рано позбавив мене слова"
Від цього гніту страждав не тільки Франц. На дітей без кінця сипалися погрози, наприклад: "Я розірву тебе на частини", і вони були такі численні, що діти втратили їм лік. Матір весь час пропадала в крамниці та поверталася додому ввечері. Звісно, вона любила своїх дітей, але завжди обирала сторону чоловіка.
У вересні 1889 року, коли Францу виповнилось шість років, його вперше повели в початкову німецьку школу на Флейшмаркт, поблизу м'ясного ринку. До школи його супроводжувала кухарка; щоб трохи налякати, вона постійно загрожувала йому, що розповість вчителю про всі дурниці, яких він витворяв протягом дня. Ці погрози ніколи не виконувались, але з кожним днем ставали все правдоподібнішими, навіювали страх і невпевненість.
У десять років Кафка вступив до ліцею, а потім було навчання у Державній гімназії. Він успішно склав іспити і виявився одним з наймолодших гімназистів: більшість його однокласників були на рік або два старші за нього. У школі він був слухняним і невпевненим у собі, покірним і нещасним, тремтливим як перед майбутнім, так і перед сьогоденням.
Окрім гімназійної програми, Франц мав вдома додаткові заняття з чеської та французької мови, уроки музики та малювання. В останні роки навчання Франц почав писати, називаючи ці спроби в 1903 році "дитячими творами".
У 1901 році Кафка без жодних зусиль склав іспит на атестат зрілості, якого так боявся. Нарешті для нього настав час обирати шлях подальшої освіти. Але батьківське виховання зробило його настільки байдужим у цьому плані, що він спонтанно вибрав найлегший шлях, який привів його до юриспруденції. Франц став студентом юридичного факультету Празького університету.
УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПЕРІОД ТА МАКС БРОД
Єдиним захопленням у Празькому університеті було вивчення англійської мови, на відміну від інших студентів, які брали участь у політичних демонстраціях, Кафка не мав жодних політичних переконань. 23 жовтня 1902 року він прийшов прослухати лекцію "Доля і майбутнє філософії Шопенгавера" — і цей день став одним із найважливіших у його житті. Лекцію читав Макс Брод, який був на рік молодший від Франца Кафки. Після закінчення лекції, Кафка, який колись трохи читав Ніцше, сказав, що лектор надмірно суворо обійшовся з філософом, тому вони прогулялися вулицями міста, сперечаючись один з одним, — і це стало початком дружби, якій судилося не перерватися. Він настільки ж екстраверт, як Кафка замкнутий, настільки ж активний, як Кафка меланхолійний, — дві абсолютні протилежності. Початок дружби з Максом Бродом став для Кафки початком періоду розваг та вечірок.
Під час навчання в університеті Кафка продовжив писати. Він вів "Щоденник", або записну книжку, і зробив перерву лише в 1903 році, коли протягом шести місяців майже нічого більше не створив. У 1904—1905 роках написав твір "Опис однієї боротьби", що вцілів завдяки Максу Броду, якому Кафка дав його прочитати, — і той зберіг його в шухляді свого письмового столу, тому що все інше, написане в цей період, було знищено. "Опис однієї боротьби" виступає проти фривольності, дурного кокетства, брехні, які заволоділи тогочасною літературою.
ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ
Робота для письменника була заняттям другорядним та обтяжливим: у щоденниках і листах він буквально признавався в ненависті до свого керівництва, колег по службі та клієнтів. На першому ж місці завжди була література, а також — кіно. Кафка часто навідувався в кінотеатри у Празі — "Синя щука", "Орієнт" та "Люцерна". Макс Брод не раз згадував спільні походи у кіно, і не тільки у Празі, а й в Італії, Франції, Німеччині, куди вони разом подорожували.
У 1908 році Кафку прийняли на роботу в празьку страхову компанію, з дуже комфортним графіком роботи, він мав бути присутнім в офісі з восьмої або дев’ятої години ранку до другої або третьої дня. Куди краще, ніж на колишньому місці, де доводилося відпрацьовувати багато годин, часто й понаднормово. І все ж таки Кафка жив у постійній напрузі — разом із великою родиною він тулився в тісній квартирі і зосереджено працювати міг лише вночі. У 1912 році Кафка писав своїй коханій Феліції Бауер: "Часу в мене обмаль, сил мало, робота моя — жах, а вдома дошкуляє шум, от і доводиться викручуватися шляхом усіляких хитрощів." Ось так виглядав тоді його робочий день:
▫️8:00—14:30 — робота в страховій компанія. (Кафка був дуже відповідальним і продуктивним працівником, хоч і не любив свою роботу.)
▫️15:00—15:30 — обід.
▫️15:30—20:00 — повноцінний сон.
▫️20:10—20:20 — гімнастика.
▫️До 21:00 — прогулянка наодинці або з товаришем.
▫️21:00 — вечеря в колі сім'ї.
Після того як його велика і шумна сім'я засинала, Франц починав писати листи та свої твори. Якщо вистачало сил та ентузіазму він міг творити до 3:00 ночі, а то й довше.
Короткий сон, гімнастика при відкритому вікні і знову робота в конторі.
ОСТАННІ ДНІ
Аскетизм, невпевненість у собі, хронічні захворювання та розвиток туберкульозу привели до ранньої смерті письменника. Це трапилось 100 років тому, 3 червня 1924 року в санаторії під Віднем. Він всіляко намагався боротися, дотримувався вегетеріанської дієті, вживав велику кількість непастеризованого коров'ячого молока та регулярно робив гімнастику, але все дарма.
За життя Кафки опубліковано всього декілька коротких оповідань, що склали дуже малу частину його робіт, і його творчість не приваблювала читачів, доки посмертно не були видані його романи. Перед смертю він доручив своєму найкращому другу та літературному агенту — Максу Броду — спалити все ним написане без винятку. Його коханка Дора Дімант справді виконала доручення і знищила рукописи, якими вона володіла, але Макс Брод не скорився волі покійного та опублікував більшу частину його творів (романи "Америка", "Процес", "Замок"), які незабаром почали привертати до себе увагу. Вся його опублікована творчість, окрім декількох чеськомовних листів, була написана німецькою мовою.
