Іван Франко про щастя, кохання та цінність життя
27 серпня 1856 року народився видатний український поет, романіст і драматург Іван Якович Франко. Його вірші та прозу читає й досліджує багато поколінь наших співвітчизників. Деякі з його творів стали класикою ще за його життя, надихаючи композиторів своїм духом і ритмічністю. А його п’єса "Украдене щастя" — одна з найпопулярніших у репертуарі кращих театрів України. Цікаво й те, що Франко серед перших почав носити вишиванку як частину свого щоденного гардероба. Франко славиться й своєю плідною роботою впродовж усієї творчої активності, яка тривала майже пів століття. Його праці в різних галузях і різними мовами становлять творчий доробок загальним обсягом понад 100 томів. У день народження української легенди Vogue.ua згадує деякі з найкращих висловів Івана Яковича.
Іван Франко"Дивне те людське серце! Найбільше своє щастя, найбільшу розкіш бачить у тім, щоб задати другому болючий удар, зробити його нещасливим, відібрати йому віру в людей і надію на ліпше!"
"Любов не залежить від нашої волі, приходить без нашої заслуги, щезає без нашої вини".
"Але ми знаємо, що гордість його пуста і що правдиво свобідному чоловікові личить не гордість, а супокійна повага та розум".
"Ніщо так не деморалізує чоловіка, як похвала його краси".
Іван Франко"Мій патріотизм — се не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо".
"Найстрашніша клятьба — полюбити раба!"
"Література — се найвищий вицвіт людської цивілізації, найкраще її мірило".
"Ніякий шлюб, ніяка розлука не заборонить, щоб ти була поезією мойого життя".
"І подумай собі, що іноді досить одного слова, щоб убити чоловіка, щоб навіки або на довгі літа зробити його нещасливим!"
Марка України номіналом 70 копійок"Не я покинула тебе, а ти не зумів удержати мене".
"Щастя ніколи довго не триває. Щастя все — день, година, одна хвилина".
"А серце в певних хвилинах не дбає про параграфи і знаходить свою властиву мову".
"Героїзмом можна назвати тільки таке діло, де мука і терпіння одиниці здобуває або окуплює добро цілого народу".
"Песимізм — се признак хоробливої малодушності".
"Оптимізм — се признак дитячої наївності, що бачить у житті те, чого нема, і надіється того, чого життя не може дати".
"Життя — дорога річ, і за ніякі скарби його не купиш".
"Мій ідеал — це жінка в повному значенні цього слова. Жінка-чоловік, мисляча, розумна, чесна і переконана. До того ідеалу треба ще додати жінку люблячу, гарячу, сердечну, щиру..."
