Історична правда: книги про зґвалтування радянською армією наприкінці Другої світової
Після виходу російських окупантів з Бучі та інших передмість Києва стали відомі всі їхні звірства, зокрема численні зґвалтування українок – від неповнолітніх дівчат до літніх жінок. Істориків така поведінка загарбників не дивує – про насилля радянських солдатів над мирним населенням Німеччини та інших країн вони знають багато, зокрема й про масові групові зґвалтування. Ця тема вже давно порушується в західній літературі – розповідаємо про найвідоміші книги, присвячені цій дуже складній темі.
Кадр з фільму "Безіменна – одна жінка в Берліні"У 1954 році в США вийшла серія анонімних щоденників під назвою "Жінка в Берліні", яка розповідала про масові зґвалтування німкень радянськими солдатами. Її авторка писала, що й сама стала жертвою та неодноразово зазнала знущань від різних солдатів. Щоб хоч якось захистити себе, їй довелося вибрати серед них постійного коханця, аби інші чоловіки не зазіхали на неї. Також у книжці розповідається й про інші випадки зґвалтувань, зокрема дітей та літніх людей. Автором цієї історії була німецька журналістка Марта Гіллерс, ім’я якої розсекретили лише 2003-го, через два роки після її смерті. Тоді ж книжку, що стала бестселером у Німеччині, перевидали знову. У росії восени 2021 року її внесли до списку екстремістських.
Якщо попередня книга – це особиста історія, в якій є місце емоціям, то "Падіння Берліна. 1945" – це праця британського історика Ентоні Бівора, присвячена штурму та взяттю Берліна. Книжка ґрунтується на численних інтерв’ю з учасниками та свідками подій, а також матеріалах з архівів країн Західної Європи, СНД і росії. Автор тут не лише аналізує бойові дії, а й фокусується на побутовому аспекті, зокрема на масових зґвалтуваннях, які коїли солдати радянської армії. Бівор стверджує, що за його даними, постраждали близько 2 мільйонів німкень. Книжка вийшла у 2002 році й стала бестселером №1 у восьми країнах, ще в дев’яти ввійшла до п’ятірки за кількістю продажу. Темі зґвалтувань у цій книжці присвячено лише один розділ, але цієї інформації було досить для величезного суспільного резонансу.
Також за словами Бівора, Сталін навіть заохочував зґвалтування, до того ж не тільки стосовно жінок Німеччини, а й країн-союзників – громадянок Румунії, Хорватії, Угорщини. Кажуть, що він якось навіть заявив: "Як ви не можете зрозуміти солдата, який прокрокував тисячі кілометрів через кров, вогонь і смерть і хоче розважитися з жінкою або взяти собі якусь дрібничку?".
"Коли прийшли солдати: зґвалтування німецьких жінок наприкінці Другої світової війни" – наукова праця німецької дослідниці Міріам Ґебгардт присвячена зґвалтуванням німкень навесні 1945 року. Важливо сказати, що вона не робить спроб знеславити одних і захистити інших – для Ґебгардт важлива саме історична правда: "Ми маємо навчитися поводитися з амбівалентністю спогадів. Неможливо писати про час нацизму, не визнаючи відповідальності німців ...". За її даними, постраждало приблизно 900 000 німкень, третина з яких зазнала зґвалтувань з боку західних союзників, інші ж злочини були скоєні в радянській окупаційній зоні. Свої дослідження Ґебгардт вже продовжує в книжці "Ми, діти насилля". Розповіді про пережите окремих людей Міріам Ґебгардт перемежовує з фактами, які мають показати повнішу картину того часу.
