5 книг, які вплинули на Емілі Ратаковскі найбільше
Емілі Ратаковскі, у якої нещодавно вийшла книга My Body, що встигла стати бестселером New York Times, розповіла, які книги найбільше вплинули на формування її світогляду і творчості. "Було майже неможливо вибрати лише п'ять книг", — каже Ратаковскі, тому вона здебільшого зупинилася на книгах, написаних "жінками про жінок".
Photo: @emrataЯ читала цю книгу під час навчання у коледжі. Хтось дав мені її, бо вона про жіночу дружбу — зокрема, про дружбу Енн Петчетт та іншої письменниці Люсі Грілі. Але вони були не просто подругами. Вони були молодими дівчатами, які орієнтувалися в сексі та красі (у Грілі були деякі фізичні особливості через онкологію в дитинстві) і в цій книзі є щось настільки чесне, що мимоволі запитуєш: чи нормально розповідати історію таким чином? З друзями й сім'єю Грілі було багато суперечок щодо публікації книги, тому що їм не подобалося те, як вона зображена.
Я читала цю книгу у випускному класі. Це була одна з тих книг, про яку всі говорили, але мені вона ніяк не траплялася. Я не пам'ятаю, чому я таки вирішила її прочитати, але я стала одержима нею, варто було мені почати — я прочитала її за три дні. Пам'ятаю, як я сиділа на ліжку — це було ліжко мого хлопця — і плакала, коли закінчила читати книгу. Проблеми, з якими в книзі стикається мадам Боварі, насправді актуальні й екзистенційні питання про те, як жінки почуваються у своєму тілі, про надії, кохання та ідею про "прекрасного принца". Чоловіки рідко звертаються до романів, щоб поглянути на себе з боку. А головний герой, якого ви то любите, то ненавидите, — точно один із найкращих персонажів.
Усі, кого я знаю, хто читав цю книгу, були вражені тим, як вона написана. Це збірка есе, яка наче продовжує попередню книгу Лейсі М. Джонсон, де вона написала, як її викрав і зґвалтував її хлопець. У вступі вона розповідає, як під час книжкового туру до неї підходили жінки й запитували, яким має бути правосуддя. Багатьох жінок розлютив жах, пережитий письменницею — вони прагнули розплати. Це не надихаюча книга, але вона дуже чесна, обдумана й добре написана. Вона не сором'язлива і нічого не приховує. Навіть мої друзі, яким я запропонувала її прочитати (і які не найзатятіші читачі), прочитали книгу і вважають її найкращою з будь-коли прочитаних.
Я дійсно захоплююся белл гукс за те, наскільки просто і прямо вона пише. У її роботах немає претензійності; у її текстах є конкретика і навмисність. Це одна з останніх її книг, яка знайомить з новим духовним та інтелектуальним тандемом того, що таке кохання і що воно нам дає. Це чудова книга, у якій багато надії.
Лючія Берлін була невідомою письменницею, яка працювала прибиральницею. Це збірка оповідань, зібраних після її смерті. І хоча це розповіді, я думаю, що прочитавши їх, стає зрозуміло, що це тонко завуальована вигадка, через яку відчувається, що ви пізнаєте Берлін як письменницю і людину. Видавець зробив чудову роботу, поєднавши історії — вони ніби продовжують одна одну. У голосі письменниці є щось грубе і хрипке, ніби вона родичка Чарльза Буковського, якби Буковський був смаглявою жінкою, яка прибирає вдома.
Текст: Chloe Schama
За матеріалами vogue.com
