Страшно і красиво: чому варто дивитися другий сезон "Оповіді служниці"
25 квітня на сервісі Hulu стартував другий сезон серіалу "Оповідь служниці". Страшний і красивий, водночас.
Жорстка, похмура, невблаганна антиутопія про тоталітарну державу Гілеад, в якій ненавидять жінок, з'явилася в дуже актуальний час. "Оповідь служниці" презентували навесні 2017 року, а за два місяці до цього по світу прокотилися хвилі жіночих маршів. Все почалося в Вашингтоні, і хвиля поширилась від Торонто до Бангкока: дівчата, обурені образливими заявами Дональда Трампа, виходили на вулиці і говорили про права жінок, ЛГБТ-спільноти, расову рівність, свободу віри. У травні, через місяць після прем'єри "Оповіді служниці", активістки руху за право на аборт влаштували пікет в Техасі. На дівчатах були червоні накидки і білі чепчики на голові – один в один як на героїнях серіалу. "Оповідь служниці" стала реальністю", – підливала масла у вогонь преса. Зважаючи на перші дві серії другого сезону, майбутнє ще страшніше, ніж сучасне, але йому протистоїть незвичайна Елізабет Мосс.
Тим, у кого слабкі нерви, перші вісім хвилин нового сезону краще не дивитися. Від них фізично недобре. Ми бачимо Оффред (Джун) там, де попрощалися з нею наприкінці першого сезону. Вона їде в машині в нікуди, десь далеко чути гавкіт собак, крики військових. Потім машина зупиняється, Джун виводять під руки і разом з іншими дівчатами ведуть по бетонному коридору. Виводять кудись. Це "кудись" схоже на стадіон, нагорі стадіону – шибениці. Стадіон називається Фенуей парк, це реальна база бейсбольної команди Бостон Ред Сокс, де, як ми знаємо з першого сезону, так любили проводити час американці до виникнення республіки Гілеад. Під зворушливий трек "This Woman's Work" співачки Кейт Буш (про кризу, з яким стикаються багато жінок під час вагітності) дівчат ведуть на шибеницю ... Коли шоураннер "Оповіді служниці" Брюс Міллер прислала Елізабет Мосс сценарій цього епізоду, єдине, що сказала актриса, було: "Holy fuck".
"Ми постійно думали про те, яке покарання дівчата отримають за те, що не закидали камінням Жанін у фіналі першого епізоду", – розповідає в інтерв'ю Брюс Міллер. "Адже дівчата завжди переживають за покарання. Працюючи над сценарієм, ми проводили безліч досліджень про те, як гнобителі ставляться до своїх жертв, і один з прийомів, – це помилкові страти, така собі форма психологічного катування. Ми думали, буде справді сильно, якщо і ми спробуємо зробити так ".
Про Брюса Міллера варто розповісти окремо. Продюсер серіалів "Швидка допомога" (2003), "Еврика" (2006) і "100" (2014) завдяки "Оповіді служниці" увійшов в топ-шоураннерів США. Екранізувати роман Маргарет Етвуд він мріяв останні 30 років – з тих пір, як прочитав його, будучи студентом. Іронія в тому, що коли компанія MGM Television взялася за екранізацію феміністичного роману феміністки Етвуд, вони шукали жінку-режисера. "Я просто зустрівся з ними, розповів про свою ідею, і чекав", – спокійно розповідає Міллер. У підсумку, ідея Міллера виявилася найсильнішою. На майданчику, розповідає Елізабет Мосс, Брюс Міллер дуже чуйний і сприйнятливий, уважно прислухається до голосів жінок – актрис, сценаристок, костюмерів. Можливо, в його вмінні слухати про що говорять жінки, і є успіх серіалу.
Новий сезон страшніший і похмуріший від першого. Це читається з перших хвилин: в музиці, в кольоровій стилістиці кадру (в перших двох серіях багато сірого, темно-сірого і коричневого, квітів пилу, бруду і пітьми). По суті, у продюсерів і сценаристів розв'язані руки – вони більше не знімають серіал за мотивами книги Маргарет Етвуд. Книга Етвуд закінчилася там, де і перший сезон – Джун везуть в нікуди. Другий сезон сміливіший і видовищніший. Протистояння влади і рабів Брюс Міллер разом з режисером Майком Баркером перетворюють у видовище, візуальний атракціон, від якого не відірвати погляду. Сцени на стадіоні з шибеницями, або ті, де тітка Лідія вибудовує дівчат в шеренгу перед Оффред, коли та обідає, зрежисовані, як хороший театр: гостро, холодно.
Минулого року за роль Оффред Елізабет Мосс отримала премію "Золотий глобус". Далі формально – нікуди, "Оскара" за серіали не дають. Після цього Мосс, яка в перервах між зйомками в "Оповіді служниці" встигла знятися в голлівудській екранізації Чехова "Чайка", демонструє свій талант мовчати. Та так, що боїшся відірвати погляд від екрану. Її мовчання точне, лячне і дуже змістовне, об'ємне – воно немов охоплює і укутує з усіх сторін. В інтерв'ю напередодні прем'єри Брюс Міллер і Мосс говорили про те, що головне питання другого сезону – що відбувається, коли пригноблені починають бунтувати? У мовчанні Мосс в перших епізодах другого сезону бунту більш ніж достатньо: здається, нас чекає революція служниць.
