До Vogue UA Conference 2023 залишилося
SOLD OUT

Що слід знати про фільм "Відблиск" — нову роботу Валентина Васяновича

7 вересня на Венеційському фестивалі пройшла прем'єра фільму "Відблиск". Нова робота режисера Валентина Васяновича цьогоріч представляла у Венеції Україну та буде змагатися за головний приз фестивалю. Участь у програмі Венеційського фестивалю – неабиякий успіх для України: фільм Васяновича бореться за "Золотого лева" разом із новими картинами таких прославлених режисерів, як Педро Альмодовар та Паоло Сорентіно.

"Відблиск"

"Відблиск" став другою в історії українського кіно стрічкою, яка взяла участь в основному конкурсі Венеційського кінофестивалю — вперше за 29 років після фільму "Чутливий міліціонер" Кіри Муратової (1992). Першим фільмом Валентина Васяновича, представленим у Венеції, була "Атлантида", яка у 2019 році стала найкращим фільмом секції "Горизонти", другої за важливістю програми фестивалю. Про зйомки фільму, ставлення до успіху та міжнародні плани ми розпитали творці фільму – режисера Валентина Васяновива та продюсера Володимира Яценка.

Як ви сприймаєте успіх та визнання? Це взагалі важливі для вас категорії?

Валентин Васянович: Успіх і визнання не є надважливими моментами для мене, хоча вони набагато спрощують реалізацію наступних проєктів. Хоча, звичайно, приємно коли широка українська, а також міжнародна та фестивальна аудиторії, сприймають теми, які ти підіймаєш, а також високо оцінюють твій стиль. Зворотній бік успіху – це завжди певний дискомфорт для автора. Наприклад, хвилювання через майбутні фільми, будуть вони помічені чи ні. Це психологічно ускладнює рух уперед. Так що успіх та визнання – це категорії дуже неоднозначні: з одного боку – полегшують рух уперед, з іншого боку – роблять шлях важчим, бо приходить надмірна відповідальність.

Валентин Васянович та Володимир Яценко у Венеції
Між прем’єрами "Атлантиди" та "Відблиску" минув рік. Такий напружений графік прем’єр, поїздок на фестивалі для вас комфортний? Чи це заважає зосередитись на сценаріях, ідеях, думках?

Валентин Васянович: Між прем‘єрами Атлантиди і Відблиском минуло два роки. Коли ми починали прокат Атлантиди в Україні, паралельно почалися зйомки Відблиску. Виникла непроста і досить напружена ситуація. Представляти фільм, просувати свої ідеї, вербалізувати сенси – це частина роботи, при тому не найулюбленіша частина для мене. Взагалі активне фестивальне життя забирає досить багато сил і часу. Під час подорожей на фестивалі я завжди відчуваю, що міг би в цей час зосередитися на новому проєкті, писати сценарій, що прискорило б появу наступного фільму. Але режисер мусить займатися фестивальною роботою, тому що він фронтмен, тому що важливо просувати свій фільм, потрібно спілкуватися з аудиторією, з журналістами, це все є невід’ємною частиною роботи режисера. І коли накладаються фестивалі і розробка та зйомки наступного кіно, це вимагає від тебе вдвічі більше зусиль. Витримувати довго такі навантаження, м’яко кажучи, не дуже добре. Тому я зараз беру паузу на півроку, щоб відпрацювати фестивалі, а потім візьмусь розробляти наступний проєкт.

"Відблиск"
Чи є у головного героя "Відблиску" прототип? Узагалі чи має ця історія реальну основу?

Валентин Васянович: Головний герой – це колективний прототип. Ідея прийшла, коли почалися обміни військовополоненими. З’явилася підтверджена інформація про катування в таємній тюрмі під назвою "Ізоляція". Колишні бранці почали розповідати про умови утримання полонених, про катування в цій тюрмі, і тоді виникла ідея створити такого героя. Нашим головним консультантом у цій темі став журналіст Станіслав Асєєв, котрий провів в Ізоляції два з половиною роки. Він навіть знявся в одному епізоді, але на фінальному монтажі ця сцена не увійшла у фільм. Моїм головним завданням було розповісти про наджорстоке ставлення до полонених, нелюдські муки і травми, які отримують там люди. І це жахіття відбувається не десь далеко, а зовсім поруч. Ці дикі речі відбуваються сьогодні у 21 столітті в Європі.

Роман Луцький, Валентин Васянович
Розкажіть, будь ласка, про локації, скільки тривали зйомки і що було найскладнішим у цьому процесі?

Валентин Васянович: З огляду на те, що я візуал, і починав роботу в кіно як оператор, то розумію, наскільки важливою справою є відбір та пошук локацій. Тому я завжди намагаюся знайти виразні місця для зйомок, щоб вони одразу створювали потрібний настрій, потрібну атмосферу. Більшість локацій ми знайшли в Києві. Крім цього, аби мати повний контроль над зображенням, ми будували декорації в павільйонах і активно використовували спецефекти, проєкції та грінскріни. Таких технічно складних кадрів доволі багато, і ми навіть конструювали спецтехніку, аби втілити всі задуми. Виробництво фільму від старту до фіналу займає переважно півтора року, це для мене стандартний період.

Потрапити з фільмом на конкурс Венеційського фестивалю – складно? Що в цьому процесі найскладніше – зняти класне кіно, чи щось інше?

Володимир Яценко: Так, це дуже складно, тому що кожен рік за це право у світі борються тисячі фільмів і комісія відбирає тільки 20 з них. Для того, щоб потрапити до Венеції, потрібно кілька факторів: зняти незвичайний, прекрасний, чудовий фільм – це пів справи. І ще половина справи – це те, яка у вас репутація: як у автора, як у режисера, чи є репутація у ваших продюсерів, чи знають про вас відбірники цього фестивалю, хто ваш селс агент, ну і безліч інших чинників, які теж впливають. Поєднання всіх цих факторів може теоретично привести вас до того, що ви потрапите у конкурс одного з найпрестижніших та найстарішого фестивалю класу А.

Реклама
Чому ви обрали на головну роль саме Романа Луцького?

Валентин Васянович: Я давно спостерігаю за Романом Луцьким, за його ролями, і знаю, що він блискучий актор. Рішення запросити його в цю історію виникло відразу. Я навіть змінив героя під типаж Романа. Можна сказати, що його участь уплинула на саму історію. Роман дійсно талановитий актор, чудова людина, і головне, те, що я найбільше ціную, людина віддана своїй справі. Коли ми починаємо знімати кіно, головний актор завжди знаходиться поруч зі мною. З моменту розробки фільму, в нас постійно мусить відбуватися діалог. З Романом це було комфортно і продуктивно. Він дійсно потужний актор, один із найкращих в Україні.

Роман Луцький
Останнім часом Валентин Васянович дійсно став, мабуть, головним українським режисером на міжнародній арені. Як можна пояснити його успіх?

Володимир Яценко: Успіх Васяновича, на мою думку, це поєднання того, що він послідовно йшов до своєї мети і послідовно шукав себе. Якщо ви подивитесь його ранні фільми, це зовсім інший Васянович. Тобто Валентин увесь час розвивався, відтинав усе зайве, намагався знайти свій стиль, себе в мистецтві, що, власне, і вдалося з часом. І я дуже щасливий, що він не зупиняється на досягнутому та еволюціонує далі. Для мене величезна честь працювати з ним над уже другим фільмом, і сподіваюся, що ця співпраця триватиме і далі.

Українську прем'єру та національний прокат фільму заплановано на 2022 рік.

Не слідуй за модою — відчувай її

Підписатися

Ще в розділі

Популярне на VOGUE

Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності, та погоджуєтесь на використання файлів cookie.