Що потрібно знати про "Варту" — документальний проєкт, присвячений українським захисникам
Війну треба документувати — тут і зараз, робити це різними способами, щоб достукатися до найрізноманітніших людей по всьому світу. Це вже показала масштабна фотовиставка Ukraine Today, реалізована командою українського Vogue. Про важливість документування війни знає й фотографка Мар'яна Шафро, яка стала кофаундеркою документального кінопроєкту "ВАРТА", присвяченого українським захисникам. Розповідаємо про нього докладніше.
"ВАРТА" — це серія документальних новел, яку у 2022 році Мар'яна Шафро запустила разом із режисером Євгеном Матвієнком. У творчого дуету була одночасно дуже зрозуміла і складна мета — змінити акценти в українському інфопросторі й показати війну не через події, а особистості, що стоять за ними.
"Наша "ВАРТА" почалася з волонтерської діяльності, — розповідає Мар'яна Шафро. — Ми з Євгеном були добре знайомі ще до початку повномасштабного вторгнення. Я знімала музичні відео як режисерка, а він був моїм продюсером, який відповідав за організацію усіх процесів. На початку широкомасштабного вторгнення я зібрала кошти та закупила бронежилети для українських бійців. Проте в мене була дилема: мені потрібно було їх доставити військовим на запорізькому напрямку. Женя, з яким ми були в постійному контакті, згодився сам відвезти амуніцію. Цей контакт з військовими, ця поїздка стала моментом "народження" проєкту. Я отримала купу повідомлень від Жені про те, наскільки ці хлопці з "Азову" неймовірні, що у кожного з них своя особиста потужна історія, яку треба розповідати. Після нашого листування зародилася ідея показати наше військо, українських захисників, саме через особисті портрети. Так ми помінялися місцями — я стала продюсером, а він почав знімати".
На сьогодні в межах проєкту вже вийшло два фільми — "ХЕРУВИМИ" та "ПРИБОРКУВАЧІ БУРІ". Перша новела присвячена героям 11-ї окремої бригади армійської авіації "Херсон". Вони стояли на обороні Києва, вели запеклі бої в Ірпені, виконували місії на "Азовсталь" та брали участь в операції зі звільнення острова Зміїний. Реліз дебютного фільму відбувся восени 2023 року й наразі зібрав близько мільйона переглядів в соціальних мережах. Окрім України, "ХЕРУВИМІВ" побачили й за кордоном: у Данії, США, Британії, Латвії.
"Проєкт "ВАРТА" зараз формується досить інтуїтивно, але я готова до несподіванок і знімати стільки, скільки треба. Насправді першими в кадр до Євгена потрапили саме хлопці з "Азову", але через певні причини цей фільм чекає свого часу. Від документування азовців ми перейшли до фільмування українських пілотів-винищувачів, але збір всіх допусків та документів для роботи на полігонах та льотних майданчиках — це непросто та довго. Наразі ми продовжуємо займатися цими організаційними моментами. Проте нам вдалося зібрати й завершити історію вертолітників. Саме так "ХЕРУВИМИ" стали нашою дебютною новелою. Мене надихають історії хлопців, які на 40-річних гвинтокрилах два роки тому першими піднялися в небо на захист України з аеродрому Чорнобаївки".
У другій новелі команда закарбувала історії "залізних хлопців" — танкістів 25-ї ДШБ (десантно-штурмової бригади. — Прим. ред.). Їхня історія починається з "Дніпра" — Вадима Синиці, який 8 років віддав війні. Він музикант, який у 20 років став на захист України. В перервах між боями, в посадках, у тилу він досі пише музику. Послухати треки бійця можна на Spotify або YouTube Music.
Музика виступає полярною зорею у фільмах. Вона описує кожного героя, веде глядача по лінії зіткнень військових, дає важливий контекст, де слова зайві. Настя Воган — саунд-продюсерка "ПРИБОРКУВАЧІВ БУРІ". Музика другої новели увібрала в себе суміш трагічності тепла та сили, зачарованого моменту, болісного і тремкого одночасно, щось з Ремарка, чорні згорілі соняшники, любов, життя та смерть, силу і холод машин, туман війни, теплоту людей. Окремим натхненням, як відзначає креаторка "було побачити очі героїв та почути їх голоси — ембіент у фільмі занурює глядача у кадр, але дає їм місце бути почутими".
""ВАРТА" — це не документальний проєкт, в класичному розумінні жанра, ми працюємо з відчуттями та емоціями. Важливу роль тут відіграють світло та музика, але при цьому в кадрі є текст. Нам хотілося показати глядачу картинку, яка назавжди залишиться в його голові, але й при цьому помістити її у правильний контекст", — розповідає Мар'яна Шафро.
При цьому у "ВАРТІ" наголошують, що це волонтерський проєкт – майже всі в команді працюють про bono (тобто безплатно), щоб отримати результат і ще раз показати справжні обличчя українського війська. Андрій Нідзельський — саундпродюсер фільмів "ВАРТА" й сам став одним з облич українського спротиву, після рішення доєднатися до лав ЗСУ.
Під час документувань команда проєкту достеменно проживає будні героїв своїх фільмів. Режисер проєкту — Євген Матвієнко разом з командою протягом кількох тижнів живуть разом з військовими, щоб через повне занурення у життя на лінії фронту перемістити свого глядача у далекі реалії героїв фільмів.
"Мені дійсно хочеться кричати про кожного з них, бо вони неймовірні, — додає фотографиня. — Наприклад, під час документування пілотів я познайомилася з 24-річним хлопцем, на ім'я Юрко. На п’ятий день перебування команди на вертодромі він підійшов до мене й залишив на зберігання пам'ятний та дорогий для нього годинник у разі, якщо його не стане. З ним він здійснив свій перший політ… І як не розповідати про них — відважних, молодих, чесних і повних життя?", — ділиться спогадами продюсерка проєкту "ВАРТА".
Символічність проєкту прослідковується усюди: у кожному епізоді, епілогах та прологах новел, героях, музиці, бачення команди, навіть хронометражу. 7 новел вийде у межах проєкту. Світові релігії вкладають священне значення в це число, як і команда ВАРТА. Азовці, пілоти-винищувачі, українські парамедики — стануть героями майбутніх фільмів ВАРТА. Деякі з фільмів вже на стадії продакшену й чекають свій час української прем'єри.
"Це проєкт мого серця. Він допомагає тримати зв'язок з реальністю. Мені, гадаю, як й іншим глядачам фільмів ВАРТА не дають забути, кому ми маємо завдячувати кожному новому сходу сонця незалежної України", — закінчує Мар’яна Шафро.
