Чому всі обговорюють серіал "Хід королеви" на Netflix
На Netflix вийшов новий серіал "Хід королеви", де зірка трилерів Аня Тейлор-Джой блискуче грає геніальну шахістку, що має наркотичну залежність.
"Хід королеви"Ми вперше бачимо Бет Гармон, коли їй ледь виповнилося 8 років. Дівчинка в простій полотняній сукні дізнається від незнайомки, що її мати загинула в автомобільній аварії, а оскільки батька вона не має, Бет віддають до притулку для дівчаток. Там Бет відкриє в собі дві головні пристрасті, які визначать її життя: пристрасть до шахів (якими її захопив похмурий і мовчазний сторож притулку) і транквілізаторів. До певної міри завдяки останнім, дівчинка виявить у собі надзвичайні здібності до гри: не маючи власної дошки, під впливом таблеток, вона розігрує уявну партію, причому робить це вкрай мальовничо. У 15 років Бет стане чемпіонкою Кентуккі, про неї напише журнал Life і вона заробить перші 100 доларів, які її заповзятлива названа мати вкладе в наступну гру. Далі буде чемпіонат США, запаморочливий успіх і всілякі спокуси — доступні гроші, алкоголь, наркотики й легковажні стосунки.
"Хід королеви""Хід королеви" — один з найнесподіваніших і найоригінальніших релізів Netflix цього року. В основі серіалу — роман "Ферзевий гамбіт" письменника-фантаста Волтера Тевіса. Роман вийшов 1983 року й викликав захват у критиків. New Yorker написали, що Тевіс, сам професійний шахіст, блискуче описав світ, одержимих шахами, у якому геніальність часто межує з дивацтвом та ексцентричністю (щонайменше в уявленні обивателя). Але для автора роману ключовою була не так тема шахів, як питання зображення в літературі жіночого генія. Одержимі генії часто стають героями світової літератури (детективи, музиканти, вчені, лікарі й художники — ви легко назвете багатьох, від Холмса до Віктора Франкенштейна), але дуже рідко вони — жінки... І саме про це написав у своєму романі Тевіс.
"Хід королеви"У серіалі цю тему подано розумно, тонко й без перегинів: Бет робить кар’єру в абсолютно чоловічому світі (на одному з перших чемпіонатів їй кажуть, що жіночої групи немає, тому вона гратиме з найслабшими чоловіками), але, хоч як несподівано це звучатиме, ніхто її не дискримінує — чоловіки-суперники захоплюються її талантом і раз по раз запитують: ти знаєш, що ти — особлива?
"Хід королеви"У 2007 році за екранізацію роману взявся Гіт Леджер, і це мав бути його режисерський дебют. Знімання призначили на 2008 рік, але в січні 2008 Леджер загинув. Для Netflix 12 років по тому роман екранізував Скотт Френк, в арсеналі якого — популярний серіал "Безсоромні", а також фільми "Логан", "Росомаха: Безсмертний". Одна з головних удач серіалу — вибір актриси на головну роль. 24-річна актриса Аня Тейлор-Джой асоціюється у свідомості широкої публіки з трилерами — вона здобула популярність у 2015 році завдяки фільму "Відьма", знялася в містичному трилері "Спліт". І вона дійсно створена для ролі дивної, невротичної, геніальної шахістки. Навіть німі, і особливо німі сцени з нею — наприклад, сцени шахових поєдинків — скидаються на найнапруженіший екшен, і глядачеві навряд чи вдасться відвести погляд від екрана.
"Хід королеви"Як і належить серіалам про шахи, "Хід королеви" знято з великим педантизмом і увагою до деталей. Стосується це передусім декорацій Америки 1950—1960-х, коли відбуваються зображувані події, а також образу головної героїні Бет. Художник з гриму і зачісок Денієл Паркер пишається тим, що героїня має дуже автентичний і реалістичний вигляд, а сам серіал дійсно переносить нас у період з кінця 1940-х по 1960-ті. Для актриси зробили три різні руді перуки — вона підкреслено носить то графічний боб, то укладку з голлівудською хвилею, надихаючись образами старлеток 1920-х.
"Хід королеви"Але найсильніший прийом в образі Бет, яка фактично грає феміністку в чоловічому світі — це, звісно, її красномовний стиль одягу. "Вся суть персонажа в тому, що вона дуже жіночна й чарівна, — каже художник Денієл Паркер. — На вулиці 50-ті й 60-ті — це гламурний період". Тому джерелом натхнення для образу Бет стали Мерилін Монро, Грейс Келлі й актриса Наталі Вуд. Уже трохи дорослішу Бет ми бачимо в сукнях-трапеціях, блузах з відкладним комірцем, жіночних сукнях з акцентом на талії й беретах. І хоч героїня пробиває собі дорогу в чоловічому світі, вона не боїться бути жіночною — як і не боїться перемагати.
