"Історії, які ми носимо" — новий серіал Netflix про одяг
Речі і їхня роль у нашому житті — вічна тема, яка хвилює багатьох з нас. Цієї весни їй надають пильної уваги: у видавництві Arthuss тільки-но вийшла книга "Одяг... та інші важливі речі" колишньої головної редакторки британського Vogue Олександри Шульман, а на Netflix — восьмисерійний проєкт "Історії, які ми носимо". Розповідаємо, що потрібно знати про новий гіт Netflix.
Ми всі маємо одяг, за який тримаємося: топ, що більше не пасує, але лишається згадкою про епічну подорож; туфлі на підборах, до болю незручні, але, оскільки ми взули їх на весілля, від них неможливо відмовитися. Наші речі, байдуже, носимо ми їх чи ні, займають більше, ніж просто місце в шафі — вони мають свою історію. І новий серіал Netflix саме про це.
В основі серіалу — бестселер письменниці Емілі Співак Worn Stories. Книга має таку саму місію: показати, як одяг може бути сповнений сенсу або вражень. "У всіх нас є щось, що ми зберігаємо в глибині шафи, — розповідає Співак в інтерв’ю американському Vogue. — Я виявила, що люди ніколи не можуть сформулювати, чому вони просто не можуть позбутися цієї штуки. Якщо я запитую, то їх буквально прориває". Історія книги почалася 2007 року, коли її авторка, фанатка вінтажного взуття, шукала чергову пару на eBay. У процесі пошуків вона придбала там костюм зайчика Playboy з 50-х років — у комплекті з хвостиком, панчохами та високими підборами. "Також комплект містив особове посвідчення жінки, яка його носила. Я подумала: „Хто ця жінка? Яка в неї історія?"". Так Співак стала одержима історіями, що ховаються за одягом, а 2010 року почала вести блог під назвою Worn Stories, що в підсумку вилився в книгу.
У серіалі ми стикаємося з дуже різними героями: музиканти, політики, актори, люди публічні й не дуже. Перша серія присвячена спільноті нудистів у Флориді, представники якої розповідають, чому не носять одягу. Зокрема, усміхнена пара нудистів років 60 визнає, що без одягу вони почуваються більш схожими на самих себе, чеснішими й вільнішими. Без одягу герої готують їжу, працюють у власній столярній майстерні, ходять до ресторанів і на танці й не переймаються через реакцію оточення.
Музикант Тім Капелло, беззмінний гітарист Тіни Тернер упродовж багатьох років розповідає, як шкіряні стринги, які йому подарувала співачка, допомогли стати набагато вільнішим на сцені. Співачка купила ці стринги в одному із секс-шопів Берліна й подарувала Капелло з проханням завжди вдягати їх на концерти. "І пам’ятай, що ти hot", — ці брутальні стринги, разом з напуттям Тіни Тернер, допомогли Тімові Капелло почуватися на сцені справжнім героєм. Ще один персонаж серіалу — колишній креативний директор Barneys Саймон Дунай, який розповідає про свою любов до велосипедних шортів.
Емілі Співак каже, що мета серіалу — дослідити, як усі ми переживаємо одні й ті самі головні людські емоції, чи то смуток, чи то щастя або горе, і як мода може чіплятися за ці почуття. "Шафа — це архів спогадів і переживань, — зазначає вона. — Коли з нами відбувається щось несподіване або важливе в той час, коли ми носимо особливий одяг, це раптово набуває набагато більшого значення". Вона сподівається, що серіал також зберігатиме особливі спогади оповідачів навіть після того, як їхній одяг зникне. "Одяг недовговічний, — каже вона. — Якщо прикраси призначені для передавання, то одяг псується; він вмирає. Я сподіваюся закарбувати деякі історії про речі до того, як вони зникнуть".
