Маша Єфросиніна про свій новий фільм, акторську кар'єру і соціальні мережі
13 грудня в український прокат виходить сімейна комедія "Пригоди S Миколая", режисером якої став Семен Горов. Вона розповідає історію про сім'ю Василенків, яка перед різдвяними святами переселяється в будиночок в Карпатах і там їх пригоди тільки починаються. Одну з ключових ролей у фільмі зіграла телеведуча Маша Єфросиніна. Vogue.ua розпитав її про процес зйомок, стиль її героїні і соціальні мережі, адже дісталася Єфросиніній роль модного блогера.

Запрошення взяти участь у фільмі стало для мене несподіванкою. Як зараз пам'ятаю, я збиралася на одну зі зйомок, була на гримі і тут на екрані телефону висвітилося "Семен Горов". Сказати, що я здивувалася, – нічого не сказати, так як останній раз ім'я Семена спалахувало на екрані, коли і смартфонів не було. Розмова була максимально по суті, Семен був лаконічним. Він запитав: "Ти не хочеш знятися у мене в кіно? Це буде комедія, вельми прекрасна, чарівна і казкова". Без найменших роздумів, я відповіла: "Хочу". На наступний день, пробираючись крізь моторошний снігопад, я вирушила на проби. Всі спізнювалися, проти було абсолютно все, але проби все-таки відбулися.

Атмосферу не передати. Семен мені дуже допомагав, я йому дуже вдячна за це! Наступним етапом стали проби мого партнера, мого потенційного акторського чоловіка. Ми бачилися кілька разів, але з українських хлопців ніхто не підходив. Після кількох зустрічей моїм партнером став Пшемислав – польський актор, з яким нам пощастило зіграти сучасних крутих батьків.

Кожен день на зйомках був непередбачуваним і цікавим. Траплялося й чимало іронічних моментів. Наприклад, найсмішніший був у перший день. Він завжди вважається найбільш сумбурним, складним і непередбачуваним. У мене стався там один момент, про який, можливо, продюсери і вся група дізнається вперше з цього інтерв'ю. Я дико боюся павуків. Це одна з найбільших фобій, яка здатна довести мене до напівнепритомності, якщо цей павук, не дай бог, на мені. Наші герої приїжджають в покинутий будинок в селі, заходять в нього і селяться. І ось у нас перша сцена, ми вперше переступаємо поріг "хати", і я бачу, що буквально весь цей будинок по периметру в павутині і якихось страшних, хоч і декораційних, але дуже правдоподібних величезних павуках. І все. У мене все пливе перед очима.

Люди, які бояться комах, мене зрозуміють. Це коли тебе нудить, у тебе підкошуються ноги, і якщо не взяти себе в руки – можна запросто легко знепритомніти. А я ж не можу собі цього дозволити. Там є момент, коли моя героїня говорить: "Я тут жити не буду!" (інтонація ну дуже страхітлива). Я цей дубль зробила так, що Семен вибіг зі свого режисерського куточка з криками: "Маш, ну це дуже життєво, дуже правдоподібно, але трохи агресивно. Давай добріше". Просто весь страх і жах моєї фобії я вклала в цю фразу. При цьому, всю сцену я пам'ятаю смутно.

Робота дітей на майданчику стала найбільшим відкриттям для мене. Відомо, що діти не грають, а проживають кожну сцену, і коли режисер вимагає повторний дубль – вони будуть проживати його абсолютно по-новому. Головною складністю знімального процесу був жахливий холод і дітям доводилося з ним справлятися нарівні з дорослими.

Ніколи не забуду момент, коли Макс, який грає Артемчика, на нічній зйомці однієї з фінальних сцен промерз до такої міри, що не міг стримати сліз. При температурі -25 дитина все ж продовжувала грати і говорити свій текст. Як тільки ми помітили, що хлопчик плаче, ми миттєво зупинили знімальний процес, побігли його укутувати і поїти чаєм. І тоді він зізнався, що не відчуває ніг.

До глибини душі вражає те, наскільки він намагався не зірвати зйомку і нікому не створювати проблем. Впевнена, що такої майстерності варто повчитися навіть дорослим акторам з досвідом.
У цій картині художником по костюмах працював дуже сучасний професіонал – Леся Патока. Це сучасна казка, тут і зараз. Це сім'я, яка проживає в Києві, це модне блогерство, це тато-айтішник, це безліч понять, знайомих людям сьогодення. Дуже здорово було, що наша пара, наші діти, наша сім'я така сучасна, класна і впізнаваная. Моя героїня – мама, дуже молода, доглянута.

На мені було пальто пудрового кольору, шапка з Zara, світлі брюки – образ досить модний, але не вигадливий, з ухилом в класику. Класичний стиль модного блогера з Instagram, яка міксує бренди мас-маркету і менш демократичні марки. У мене була велика примірка. Я приміряла десятки різних брюк, пальт, светрів, джинсів – щоб все добре сиділо. Було дуже схоже на життєвий похід в магазин, мені сподобалося! Я звикла до інших костюмів.

Кіно, як правило, диктує свої напрямки в одязі. А в цьому випадку весь одяг був такий, що я з задоволенням носила б в житті. Впринципі, я так в житті і ходжу. Єдине, що відрізняється – це пудрова, світла, практично невагома колірна гама.
Цікаво, що моя участь в повнометражному фільмі викликає це питання практично в кожному інтерв'ю. Це пов'язано з тим, що зроблений дійсно серйозний крок в прокатне кіно і в головну роль. Однак, за моїми внутрішніми відчуттями, це було давньою мрією, просто не сильно мною артикульованою. І так! Я дуже хочу розвиватися. Я дуже хочу показати, що все моє навчання, весь мій досвід, всі мої бажання не минули даром. Я багато чому вчилася і збираюся продовжувати вчитися, і, звичайно, кіно, на цьому етапі, один з основних моїх інтересів в професії.

У мене правила ведення соціальних мереж досить сформульовані. Я в Instagram навіть собі встановила ліміт, який нагадує, що сьогодні я провела в додатку вже годину. Це для мене сигнал закінчувати і займатися якимись іншими справами. Як правило, за цей час я встигаю переглянути новини, щось опублікувати, зняти, написати і вивантажити. З приводу digital-детоксу, я поки їх не влаштовую. Чесно, я взагалі до поняття "детокс" ставлюся трохи по-іншому, ніж прийнято зараз. Детокс – це свого роду очищення, а щоб очищатися – потрібно забруднюватися. Тому я волію не забивати голову зайвим, щоб потім влаштовувати "розвантажувальні дні", це стосується як їжі, спілкування з людьми, так і повного занурення у соціальні мережі і гаджети. Потрібно все робити дозовано, унормовано, абсолютно в здорових проявах.

Як відомо, гаджети викликають дуже складні залежності. На цей момент, я поки не бачу необхідності в подібних детоксах. З дітьми у мене розмова чітка. У Сашеньки дуже лімітований перегляд мультиків у день. Ми більше намагаємося його займати іграми, розвитком, прогулянками. Я постараюся відтягнути час повного занурення, як можна сильніше, тому що діти більш чутливі і більш схильні до залежностей, вони не можуть так, як ми собі сказати, що світ набагато більш різноманітний, тому часто хапаються за планшети, щоб додати в життя барв. З Наною складніше. Їй майже 15 років і вона вже має це зоною самостійності і відповідальності. Періодично я проводжу "мамські" неприємні розмови, перш за все, для неї, що потрібно себе обмежувати, що ні в якому разі не можна допускати залежності, що потрібно читати книги і більше спілкуватися. Всі-всі мами прекрасно знають ці слова. Але, на жаль, на практиці це застосовується Наною дуже рідко.