Гоакін Фенікс і Тодд Філліпс про роботу над фільмом "Джокер"
В український прокат вийшов "Джокер" Тода Філліпса – пронизлива драма про становлення головного ворога Бетмена – Джокера. Виконавцеві головної ролі Гоакіну Феніксу пророкують за цю роль "Оскара", а Vogue.ua тим часом розповідає, чого коштувало акторові це перевтілення.
Один у натовпі, один назавжди – такий Артур Флек. Він безперестанку шукає зв'язок зі світом: хоче товаришувати, любити і, головне, приносити світу радість у ролі клоуна. Але світ не хоче цього і б'є його (буквально), іноді не помічає. Так з аутсайдера – дивної, чутливої людини з неймовірною пластикою і любов'ю до драми і комедії, що мріє бути на сцені, за півтори години фільму народжується Джокер – головний лиходій кіновсесвіту DC, моторошний вбивця і месник. "Спочатку він просто прагне розсмішити людей, намагається усміхнутися їм, – розповідає режисер Тод Філліпс ("Борат","Похмілля у Вегасі"). – Ось чому він клоун, тому мріє стати коміком. Він просто хоче принести трохи радості світу. Але отруйне середовище Готема ламає його – відсутність співчуття, втрата ввічливості, грубість ... Ось що створює нашого Джокера".
"Грати цього персонажа мені було дуже складно, – зізнається Гоакін Фенікс. У вересні фільм взяв головний приз на кінофестивалі у Венеції, а тепер Феніксу пророкують "Оскара". – І я знав, що стрічка також кине виклик глядачам і їхнім упередженим уявленням про Джокера, бо в її вигаданому світі, як і в нашому реальному, немає простих відповідей".
Дія фільму відбувається наприкінці 70-х – початку 80-х у Готемі, роль якого у фільмі грає Нью-Йорк, а також Нью-Джерсі. "Одна з причин була в тому, щоб відокремити його, відверто кажучи, від всесвіту DC, – розповідає Тод Філліпс. – Коли ми передали сценарій Warner Brothers, щоб прояснити ситуацію, ми відразу сказали, що хочемо зняти фільм як окремий всесвіт. Настільки, що це вочевидь відбувається в минулому. Плюс мені подобається відчуття ручної роботи тих фільмів – "Таксист", "Король комедії", "Пролітаючи над гніздом зозулі". І ми спробували зробити це. Так, у нас у фільмі немає CGI, але це ще не гарантія того, що вдасться створити інший світ. У фільмах кінця 70-х і 80-х років є відчуття ручної роботи, яке я завжди любив, і нам хотілося, щоб від "Джокера" було таке ж враження".
Скільки кілограмів втратив Гоакін Фенікс під час підготовки до ролі? – запитає себе будь-який глядач у залі, який зауважив ефектний, але одночасно моторошний прес Артура Флека, його натягнуту спину з вип'ятими лопатками, сильні руки і діафрагму як у справжнього йога. 25 кілограмів за кілька місяців – така ціна. Тод Філліпс зізнається, що це була його ідея: "Я хотів, щоб персонаж мав голодний і нездоровий вигляд, як виснажений вовк". Гоакін Фенікс каже, що були дні, коли він з'їдав не більш двох яблук.
"Ми писали це для Гоакіна, але ми не знали, чи ми коли-небудь отримаємо Гоакіна – часто ви не отримуєте актора, для якого пишете сценарій, але це допомагає писати текст. Але коли закінчили, то подумали, як ми його отримаємо? А що, якщо ми цього не зробимо? Він просто такий унікальний актор, один з найбільших ...", – зізнається Тод Філліпс.
Автор костюмів у "Джокері" – Марк Бріджес, давній партнер Гоакіна, який працював з ним над фільмами "Майстер" та "Вроджена вада". "Чесно кажучи, я не знаю, як він це робить, каже Бріджес про дисципліну Фенікса, – але ми взялися приміряти вбрання за шість місяців до зйомок, аби встигнути адаптувати речі, щоб подумати, як у деяких сценах приховати його статуру в цій сцені. Але через пів року на зйомки прийшов новий Гоакін, мінус майже 30 кілограмів – це диво".
Головні кольори Готема – рудий, коричневий, сірий: цегляні будинки, руді пожежні сходи, багато бруду і мотлоху. "Якщо ви вірні, скажімо, 1981 року, то маєте розуміти, що в магазинах був доступний певний діапазон кольорів і комбінацій барв. Ми використовували багато синього, коричневого, темно-бордового, сірого, морського, хакі ... Дотримуючись цієї палітри, ви автоматично привносите в фільм атмосферу 80-х, бо це зовсім не те, що продається в магазинах тепер".
Що стосується Артура, то Бріджес каже: "Він такий собі John Q. Public (ідіома, яку в США вживають у сенсі "звичайна людина" – прим.авт.); його стиль дуже практичний. Він одягається для комфорту і певний час носить один й той самий одяг, і в цьому є дитячий аспект, а також погляд старого, якому все одно, у що вбиратися. З Гоакіном я ніколи не хочу занадто багато уваги приділяти одягу, бо його гра і так сильна".
Коли справа дійшла до самого костюма Джокера, Бріджес каже, що його дизайн був описаний в сценарії як "іржавий костюм, який був у Артура вже багато років". "У вас є в голові мільйони думок щодо вигляду Джокера, і є невеликий зовнішній тиск, щоб сподобатися шанувальникам. Але в підсумку моя робота зводиться до того, щоб розповісти цю конкретну історію, де вбрання повинне бути чимось дуже органічним для персонажа: речі, які ми вже бачили у Артура, тепер наче зібрані, щоб стати тим, що носить Джокер".
Сорочка, жилетка, подовжений піджак – коли Артур одягає костюм Джокера, він змінюється й нарешті перестає бути схожим на аутсайдера. Гоакін Фенікс підтверджує: "Коли він стає Джокером, то ходить високо, тримає спину рівно. Він упевнений. До цього, схоже, він був просто оболонкою себе".
Протягом усього фільму Артур "одягає" клоунське обличчя для різних представлень. Його остаточний образ Джокера придумали Тод Філліпс і Гоакін Фенікс як перебільшену версію звичайного макіяжу Артура і довела до досконалості глава департаменту макіяжу Ніккі Ледерман. Для гриму вони використовували червоний і зелений кольори. Ніккі також створила унікальний відтінок для сліз Артура з різних пігментів, які у фіналі пофарбувала синім кольором.
Але найскладнішим у роботі над образом Джокера став його сміх – моторошний, схожий на плач. Артур Флек сміється так, бо в дитинстві отримав травму голови, а для оточення у нього в кишені завжди є картка, яка пояснює, що з ним відбувається. Щоб відрепетирувати свій моторошний сміх, Гоакіну Феніксу знадобилося пів року, і він зізнається, що іноді божеволів від цього.
