Фільм тижня: "Джон Вік" з Кіану Рівзом
Головною кіноподією травня став не тільки Каннський фестиваль, а й вихід у прокат фільму "Джон Вік: Парабелум". Баба Яга у виконанні Кіану Рівза тепер проти всього світу.
"Джон Вік" (John Wick) – кіносеріал, що не потребує рекомендацій. Його любить недосвідчений глядач, а знавець кіно із задоволенням зауважує безліч цитат і алюзій: Жан-П'єр Мельвіль, Акіра Куросава, Джон Ву і Серджіо Леоне – справжнє натхнення для творців "Джона Віка". І головне, не виникає відчуття бездушної індустрії, коли після одного вдалого фільму кінематографісти мавпують сиквели і приквели.
"Джон Вік 2" закінчився на найцікавішому місці: головний герой порушив правила гри – і тепер його голова вартістю 14 мільйонів доларів стала метою для кожного дієздатного кілера в будь-якій точці світу. Між другою і третьою частинами минуло трохи більше години, а ось прихильникам франшизи довелося чекати кілька років. Що ж, вони не будуть розчарованими.
Вік – білоруський пенсіонер, вбивця на ім'я "Баба Яга" і любитель собак, здатний знищити бойове угруповання за допомогою кількох олівців. Втім, у третій частині він вже вбиває словом – точніше, книжкою. Як у відеогрі, в кожній серії Вік потрапляє на новий, важчий рівень. У першому фільмі головний герой є мисливцем, гангстерський світ ставиться до нього доброзичливо і навіть вбивця, якому замовили Джона, насправді підстраховує його. У другій серії хмари починають згущуватися: число ворогів зростає, Вік отримує замовлення, але його самого теж замовили – причому виконати завдання може будь-хто.
У всесвіті франшизи існує зона безпеки, так звана Швейцарія, в якій заборонено вбивати. Готель "Континенталь" нагадує притулок злочинців з фільму "Рейд" (2011). Автори "Джона Віка" уявляли щось на зразок хмарочоса Флетайрон-білдінг. Навіть запустили серіал "Континенталь", присвячений життю асасинів. Всі мешканці готелю у фільмі носять бездоганні костюми. Така фетишизація відсилає нас до картин Мельвіля: "Білі рукавички – це моя традиція: їх носять всі вбивці". Автори "Джона Віка" не повторювали фішки французького генія, а придумали свої. Наприклад, для головного героя створили костюм, який охарактеризували як "похоронний" – дуже схожий з шатами священика. Міміка ніколи не була сильною стороною Кіану Рівза, але тут це грає на його користь, викликає асоціації з крижаною маскою Делона з "Самурая" або незворушним виразом обличчя Чарльза Бронсона.
Ще одна особливість франшизи – вік персонажа. У Голлівуді з пенсіонерами працює в основному Квентін Тарантіно. Але "ейджизм навпаки" від початку було закладено в літературну основу "Джона Віка". Дерек Кольстад каже, що при написанні сценарію уявляв 60-річного Пола Ньюмана. Звичайно, Кіану Рівз молодший – йому трохи більше 50. Але його герой нагадує і Лі Марвіна з "Пострілу впритул", і Клінта Іствуда в "Непрощенному". По суті весь "Континенталь" – це будинок для людей похилого віку, хоча будь-який з присутніх дасть фору молодим. Персонажі Іена Макшейна, Лоуренс Фішберн, Геллі Беррі, Марка Дакаскоса не потребують коментарів, біографії вже написані на їхніх обличчях. А "вбивцю у сльозах" Дакаскоса ми любимо ще й за легендарну капоейру – аналог нашого бойового гопака.
Режисер Чад Стахелскі і його колега Девід Літч – феномен в історії кіно. Постановники трюків у безлічі відомих блокбастерів, у тому числі і "Матриці", вирішили зняти власний фільм. І довели, що професіонал – кращий від універсала. Фільм-балет, в якому герой йде по трупах, де будь-який перехожий може виявитися вбивцею, а будь-який предмет – знаряддям вбивства. Як у мюзиклі, де персонажі майже не зупинки співають і танцюють, тут герої, також без зупинки, різними способами вбивають один одного. Це гарно. Режисери часто говорять про дію і про темп. І не випадково. Перед нами вже третій фільм – і жодного разу у його творців не збилося дихання.
Так, час від часу тут говорять смішні пафосні фрази, як-от "ви встромили дияволу ніж у спину". Але ще частіше підморгують шанувальникам кіно: місце, назване як фільм Мельвіля "Червоне коло", або сцена перестрілки в дзеркальній залі – цитата з "Леді з Шанхаю" Орсона Веллса. Один з персонажів читає книжку "Шібумі" Рода Вітакера – власне, звідти і запозичена історія про вбивство олівцями.
Світ, що складається з убивць, нагадує кіновсесвіт Серджіо Корбучі, де будь-хто виявлявся мисливцем за головами. Його культовий персонаж Джанго з однойменного фільму був готовим захистити себе, навіть коли на його тілі не залишалося живого місця – природно, у "Джоні Віці" з'являється виконавець ролі Джанго, актор Франко Неро.
Автори франшизи порівнювали свій світ з казкою про Гаррі Поттера: для звичайної людини все може здаватися тривожним і небезпечним, при цьому цілком тривіальним. Але якщо ти входиш у число залучених, то бачиш підводні камені того світу, які – суцільні алмази. В кінці другої серії Джон Вік сказав, що вб'є всіх, хто вирішить заробити на його смерті. І тепер проти нього весь світ, якому буде непереливки.
Текст: Анастасія Ваніна
