Чому варто подивитися "Месника" з Ендрю Ґарфілдом

Ендрю Ґарфілд у незвичному амплуа, середньовічна Англія та історія про право на гідність: розповідаємо, чому "Месник" Пола Ґрінґрасса вартий вашого походу в кіно — особливо якщо на Гелловін хочеться чогось іншого, ніж черговий горор.

Реклама.
Ендрю Ґарфілд у фільмі "Месник"

29 жовтня, до Гелловіну, в Україні стартує прокат фільму "Месник" з Ендрю Ґарфілдом. У ньому режисер "Капітана Філліпса" та фільмів про Джейсона Борна Пол Ґрінґрасс звертається до селянського повстання 1381 року. Масштабна історична драма про Англію XIV століття поєднує історію втрати з напруженим протистоянням людини й влади.

Розповідаємо, чому на стрічку варто звернути увагу.

Заради Ендрю Ґарфілда в ролі, за яку він боровся

Прочитавши сценарій, Ґарфілд сам написав Ґрінґрассу: він хотів зіграти Орача. За словами актора, ролі, за які йому хочеться боротися, трапляються нечасто.

Його герой — вигаданий персонаж серед реальних історичних постатей. Через нього режисер показує досвід тисяч людей, чиї імена не потрапили до хронік. У Ґарфілда це чоловік, який після втрати родини намагається знайти причину жити далі — і поступово відкриває в собі здатність чинити спротив.

Готуючись до зйомок, актор досліджував сільську працю, зміну сезонів і побут середньовічної Англії. Він проводив час у хатині свого персонажа разом із волом, щоб відчути зв’язок людини із твариною, від якої залежить її виживання. А ще — придумував історію дружини й дітей Орача. Вони загинули до початку подій фільму, але пам’ять про них визначає його вчинки.

Ендрю Ґарфілд у фільмі "Месник"

Тому що це найкраща альтернатива горорам на Гелловін

Якщо хочеться провести вечір у похмурій, тривожній атмосфері, але сюжетами про одержимі будинки вже важко здивувати, "Месник" — найкраща альтернатива жахастикам на Гелловін.

Тут є спустошені чумою землі, нічні вулиці, освітлені вогнем, і відчуття світу, в якому звичний порядок от-от розсиплеться. Джерело страху цілком людське: безправ’я, насильство, непередбачуваність натовпу та влада, здатна зрадити власні обіцянки.

Ґрінґрасс працює з напругою через присутність усередині подій. Під час зйомок лондонського повстання дублі могли тривати по 15–20 хвилин: актори рухалися крізь дим, вогонь і натовп, реагуючи на зміни навколо. Такий підхід створює відчуття небезпеки, яка не закінчується одним різким звуком.



Заради костюмів, обладунків і візуальної мови Середньовіччя

У "Меснику" одяг допомагає зрозуміти суспільство ще до того, як герої починають говорити. У середньовічній Англії станові приписи визначали, які тканини й розкішні матеріали могла носити людина. Право на певний вигляд було частиною привілеїв.

Ґрінґрасс переносить цю нерівність на екран через колір і фактуру. Одяг Орача та його оточення витриманий у стриманій палітрі, тоді як королівський двір живе за іншими візуальними правилами – розкіш, кольори та яскравість.

На цьому тлі особливо виразно сприймаються обладунки. Костюми й озброєння стають частиною розповіді про те, кому в цьому світі належить влада і якою ціною решта може їй протистояти.

Середньовічний простір створювали переважно в Баварії — у фортецях, старовинних будівлях і музеї просто неба. Зокрема, церква Святого Себальда в Нюрнберзі, споруджена у XIII столітті, стала одразу кількома локаціями фільму.

Щоб побачити історичний епос очима звичайної людини

Ґрінґрасс давно хотів зняти історичний фільм у традиції "Гладіатора" та "Хороброго серця". Однак у центр своєї історії поставив селянина, який не має ані титулу, ані війська.

Навколо нього — реальні учасники повстання. Джеймі Белл грає священника Джона Болла, який дає рухові моральну опору, а Космо Джарвіс — його ватажка Вота Тайлера. Томасін Маккензі втілює послідовницю Болла Еліс. На іншому боці — чотирнадцятирічний Річард II у виконанні Вуді Нормана та його мати, яку грає Кетрін Вотерстон.

Зустріч Орача з юним монархом стає зіткненням двох уявлень про світ. Один шукає можливості впливати на власне життя. Інший вчиться розпоряджатися чужими долями.

Тому що його головне питання досі актуальне

Ідея "Месника" прийшла до автора під час пандемії COVID-19. Ґрінґрасс почав писати сценарій на другий день локдауну: роздуми про світ після великої катастрофи привели його до Англії XIV століття.

Після чуми працівників стало менше, тож їхня праця могла б цінуватися вище. Натомість влада обмежувала заробітки й посилювала податковий тиск. Між можливістю кращого життя та спробою зберегти старі привілеї виник конфлікт, який і привів людей до повстання.

Ґрінґрасс не ідеалізує бунт: справедливі вимоги співіснують тут із жорстокістю, а спільна надія не гарантує щасливого фіналу. Саме ця складність робить історію переконливою. За масштабними сценами "Месник" зберігає увагу до простого людського бажання — жити вільно й гідно.

Не слідуй за модою — відчувай її

Підписатися

Ще в розділі

Популярне на VOGUE

Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності, та погоджуєтесь на використання файлів cookie.