До Vogue UA Conference 2023 залишилося
SOLD OUT

10 найкращих фільмів за всю історію Каннського кінофестивалю

76-й Каннський кінофестиваль розпочато. В очікуванні нових гучних прем'єр пропонуємо переглянути найкращі фільми, показані за всю історію головного кіноогляду планети. Ностальгуємо і дивимося прекрасне кіно.

"Солодке життя", 1960

Немає ліпшого способу дістати уявлення про творчість Федеріко Фелліні, ніж цей шедевр. Події "Солодкого життя" відбуваються в томливому Римі й оповідають про богемного журналіста Марчелло (Марчелло Мастроянні), який гайнує ночі на вечірках і закохується в кінозірок, збираючи матеріал для своїх світських колонок. Жінки, з якими він зустрічається, чарівні й загадкові, але найчарівніша в "Солодкому житті" — звісно, Аніта Екберг, яка танцює до пізньої ночі й потім пробирається до фонтана Треві у довгій вечірній сукні до підлоги.

Реклама

"Фотозбільшення", 1966

Вірунька в коктейльній сукні з бісеру, Ванесса Редгрейв у картатій спідниці й Джейн Біркін у смугастому топі — актори, які населяють культовий фільм Мікеланджело Антоніоні, разюче стильні й із погляду сьогоднішньої моди. Вони грають героїв робіт модного фотографа Томаса (Девід Геммінгс), життя якого змінюється, відтоді як він випадково опиняється на місці вбивства. "Фотозбільшення" — прекрасний портрет свінгувального Лондона 60-х з його одержимістю модою, музикою й молодістю.

"Таксист", 1976

Дуже гарний, екзистенційний фільм Мартіна Скорсезе з Робертом де Ніро в головній ролі. Його герой — колишній ветеран війни у ​​В’єтнамі, соціопат, який влаштовується працювати нічним таксистом у Нью-Йорку. Він їздить вулицями міста, самотній і вражений тим, що бачить навколо, — корупцією й експлуатацією. Самотність героя підкреслюють заворожливі, іноді галюцинаційні кадри, які особливо неймовірно зняв Скорсезе: гарячковий сон про неонові вивіски, забризкані дощем з тротуарів, і зловісну пару, що здіймається з кришок люків.

"Апокаліпсис сьогодні", 1979

Кіноепопея Френсіса Форда Кополли. Солдат (Мартін Шин) подорожує з В’єтнаму в Камбоджу з таємничою місією, щоб убити полковника, який став ізгоєм (Марлон Брандо). Режисер непохитний у своїх зображеннях страхіть битви, буквально пролітаючи від усипаних напалмом полів до джунглів, охоплених вогнем. Але, крім ефектних бойових сцен, "Апокаліпсис сьогодні" — ще й нагадування про жорстокість і безглуздість війни та психологічні шрами, які вона залишає.

"Весь цей джаз", 1979

Напівавтобіографічна музична феєрія Боба Фосса. У центрі фільму — ексцентричний хореограф (Рой Шейдер), який жонглює проєктами на Бродвеї й у Голлівуді, метушиться між театрами й редагує сюїти, поки повільно не починає втрачати контроль над реальністю. "Весь цей джаз" — це казкові танцювальні епізоди, складні костюми й неординарний погляд на розум творчого генія.

"Тінь воїна", 1980

Одна з найважливіших картин класика японського кіно Акіри Куросави. В Японії XVI століття смерть феодала, що безмірно надихав своїх воїнів, приховують з допомогою двійника, дрібного злодія, який дуже схожий на правителя. Обох персонажів грає актор Таця Накадаі. "Тінь воїна" — самурайський епос, у якому сплелися шекспірівські двірські інтриги й епічні битви. Кульмінація фільму — жахлива сцена, у якій самозванець нарешті стає собою...

"Париж, Техас", 1984

Задумливе роуд-муві Віма Вендерса з прекрасними пейзажами півдня Техасу. Фільм починається кадром з волоцюгою (Гаррі Дін Стентон), що йде пустелею. Після таємничої чотирирічної відсутності він зустрічається з братом (Дін Стоквелл) і вирушає на пошуки своєї давно втраченої дружини (її грає Настасья Кінські). Одна з найкращих ролей Кінські, не кажучи вже про рожевий джемпер з мохеру і її зачіску боб, які зробили актрису іконою стилю у 80-ті роки.

"Піаніно", 1993

Із цією чудовою історичною драмою Джейн Кемпіон стала першою й досі єдиною жінкою-режисером, яка здобула головний приз у Каннах. Голлі Гантер грає німу вдову з Шотландії, яка приїжджає до Нової Зеландії з дочкою (Анна Пекуїн), щоб вийти заміж за багатого землевласника. Але все йде не за планом, коли жінка погоджується навчати гри на фортепіано брутального лісника (Гарві Кейтель), у якого закохується.

"Крамничні злодюжки", 2018

Фільм-володар "Золотої пальмової гілки" Каннського кінофестивалю 2018. Режисер Хіроказу Корееда розповідає глядачам історію про бідну родину, у якій з’являється названа дочка — безпритульна з вулиці. Парадоксальне й заворожливе кіно, що порушує відразу кілька гострих соціальних тем.

"Паразити", 2019

Південнокорейський режисер Пон Чжун Хо — не тільки лауреат Каннського кінофестивалю, а й тріумфатор "Оскара". Фільм взяв чотири статуетки: "Найкращий оригінальний сценарій", "Найкращий режисер", "Найкращий фільм іноземною мовою" і "Найкращий фільм року". Блискуча й абсолютно сюрреалістична картина про те, як незаможна родина влаштовується на роботу в родину багатіїв і до яких катастроф це призводить. Її режисер Пон Чжун Хо — найвизнаніший у світі південнокорейський режисер: захопливий оповідач, майстер сатири, людина з рідкісним почуттям гумору й, до слова, один з улюблених режисерів Квентіна Тарантіно.

За матеріалами Vogue.co.uk

Не слідуй за модою — відчувай її

Підписатися

Ще в розділі

Популярне на VOGUE

Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності, та погоджуєтесь на використання файлів cookie.