Ми з України: Микола Сядристий – людина, яка змогла підкувати блоху

Як майстер мікромініатюри Микола Сядристий 60 років тому підкував блоху і започаткував мистецтво ХХІ століття.

Микола Сядристий

Унікальних справ майстер народився 1 вересня 1937 року в селі Колісниківка на Харківщині. Закінчив художнє училище, а після нього сільськогосподарський інститут у Харкові. На цьому різнобічні інтереси Миколи Сядристого не вичерпалися. Ще замолоду він цікавився йогою, навчився затримувати дихання під водою на неймовірні шість із половиною хвилин, чотири рази ставав абсолютним чемпіоном України з підводного спорту, яким захоплювався 16 років поспіль. Доскіпливо опанував історію і політологію — за власними словами, тисячі сторінок книг і документів знає напам’ять. Фахово досліджує сутність тоталітарних режимів і механізми узурпації влади, вивчає червоний терор. Тематичні виставки з архівними документами, що їх зібрав Сядристий, відбулися в Україні, Угорщині, Греції. Він — автор текстів і цитат на гранітних плитах і стендах Меморіалу пам’яті жертв голодоморів України, написав три книги про комуністичний терор і вважає пошуково-аналітичну роботу в царині історії справою власного життя. Нарешті, всесвітню славу йому принесла мікромініатюра — вид мистецтва, що до появи витвору Сядристого не мав ані терміна, ані визначення.

Художній хист, обізнаність у надбаннях світової культури, інженерна майстерність, бездоганні знання природи матеріалів, досвід у ювелірній справі, електротехніці та механіці — зі студентських років й упродовж життя — дали можливість створювати шедеври. Проте майстер наголошує: не менш важливим для нього є володіння власним тілом — "щоб у перервах між ударами серця робити найтонкіші рухи рукою, що тримає інструмент". Найперші роботи Сядристого — "Підкована блоха" (комаха із золотими підковами, на трьох ухналиках кожна), "Полонез Огінського" (ноти вирізьблено на пелюстці хризантеми зі скла 2 на 5 мм) та "Троянда у волосині" (у повздовжньому отворі у волосині вмонтовано троянду на стеблі 0,05 мм завтовшки) — були виготовлені в 1959—1961 роках. Вже тоді, у 1960-х, надлюдські можливості майстра зчинили фурор на Всесвітній виставці "Експо-67" у Монреалі, а перед тим — на виставках у всьому світі, від Великої Британії до Японії.

Сьогодні його твори представлені в Музеї мікромініатюр на території Києво-Печерського заповідника, в московському політехнічному музеї, в Музеї мікромініатюр Князівства Андорра, а також у Сентендре, угорському місті художників. Через київську виставку Сядристого з часу її відкриття в 1985 році пройшли мільйони відвідувачів: від захоплених українських школярів до вражених перших осіб з усього світу. Шість країн пропонували майстрові своє громадянство — він залишився відданим Україні.

Микола Сядристий працює зі сріблом, золотом, порцеляною, пластмасою, склом, знає секрети їхнього оброблення і передбачає їхній стан на майбутнє. Окрема любов майстра — живі природні матеріали: зернини рису, ячменю, маку, зернята й кісточки плодово-ягідних кущів і дерев. У доробку Сядристого — на вишневих і тернових кісточках — барельєфи Шевченка й Крушельницької; на зрізах грушевих і яблучних зерен — акварельні портрети Франка, Мікеланджело, Ґемінґвея; на половинці макового зернятка — 1,8-міліметровий макет робочого вітряка з Німеччини із 203 золотих деталей; а на зернині рису — вірші, написані японською…

А ще — найкрихітніша у світі книга, "Кобзар" Шевченка розміром 0,6 мм (12 сторінок зі склокераміки, зшиті павутинкою, обкладинка з пелюстки безсмертника); найменші у світі шахи — з партією Альохіна і Капабланки 1927 року й золотими пішаками, у 3 млн разів меншими за мачинку; наймініатюрніший у світі збірний виріб — золотий замОк з ключиком (в 50 тисяч разів менший за голівку шпильки); найделікатніший у світі електричний годинник зі 130 (!) деталей в оці золотої бабки… Що найцікавіше, жодного протиріччя у своєму одночасному захопленні історією XX століття і надсучасним мистецтвом український геній не бачить. Пояснює просто: "Політика і мініатюри — це одне і те ж. Тільки мініатюри — це оброблення срібла, а політика — це оброблення людей".

Фото: "Урядовий кур’єр"