Продолжая просмотр сайта, вы соглашаетесь с тем, что ознакомились с обновленной политикой конфиденциальности и соглашаетесь на использование файлов cookie.
Соглашаюсь

Культурний фронт: як пройшла виставка українського мистецтва в Марбельї

11 августа 2022

Під час війни голос мистецтва особливо важливий. Як виставка українського мистецтва в Іспанії допоможе нам боротися на культурному фронті, читайте нижче.

Виставка Art for Freedom

Цього липня в галереї Wadström Tönnheim Gallery в іспанському місті Марбелья відбулася виставка сучасного українського мистецтва Art for Freedom. Відважна команда проєкту – колекціонерка Олександра Маркова та кураторка Світлана Старостенко – змогла зібрати в курортному іспанському містечку la crème de la crème сучасного українського мистецтва: тут і ледь не найпопулярніший український скульптор Назар Білик, і зірка сквоту «Паркомуна» Валерія Трубіна, і фешн-фотограф Іван Цюпка, і авторка неймовірних витинанок Дар’я Альошкіна, чиї ажурні фантастичні полотна-витинанки читачі пам’ятають з виставки Futurespective, що 2021 року влаштувала команда Vogue UA, і художниця Ніна Мурашкіна, відома чуттєвими полотнами, в яких досліджує психологію сексуальності. Загалом – 15 художників, кожен з яких презентував в Іспанії різні техніки: від світлової скульптури до витинанок.

 
 
Дар’я Альошкіна, "Берегиня", 2021

Головну мету виставки – познайомити європейських колекціонерів із сучасним українським мистецтвом – вдалося втілити в життя, «попри складність логістики, розкиданість учасників по всій Європі, неможливість передбачити аудиторію та її реакцію», – занурює в інсайти підготовки проєкту, яка тривала три місяці, кураторка Світлана Старостенко.

Світлана Старостенко

Ідея виставки належить українській колекціонерці Олександрі Марковій. Олександра зізнається, що початок повномасштабного вторгнення, який вона застала в Києві, розділив її життя на до та після, а виставка народилася з бажання розповісти всьому світові про те, якою є сучасна Україна.

Світлана Старостенко, Маттіас Тоннхейм, Олександра Маркова

«24 лютого ми з чоловіком потрапили під обстріл. Це був переламний момент. Я дуже важко переживала те, що відбувалося в країні. Тож, організовуючи нашу виставку, мала „корисливу“ мету: мені хотілося зробити щось для країни, і цей проєкт допоміг мені відчути себе потрібною, допоміг впоратися з усім тим, що я відчувала від того самого переламного 24 лютого. Він став для мене терапією».

«Оскільки я вже кілька років колекціоную сучасне мистецтво, то, звісно, перше, про що я подумала, – це виставка українських художників у Європі», – продовжує Олександра. – Мені хотілося показати світові Україну, яка вона є: творча, розумна, з великим потенціалом. Показати, що ми зовсім інші, ніж росіяни. Хотілося долучити міжнародну громадськість – щоби про нас говорили, не забували. На всіх фронтах».

Лілія Студницька, "Горизонт", 2021, "Спалах нового дня", 2021
Юрій Коваль, "Прометей", 2021; без назви, 2015
Петро Гронський "Занурення", 2019
Петро Гронський "Сяйво", 2017
Валерія Трубіна, “Проспект ім. Дж. де Кирико (Київ майбутнього), 2021
Дарина Микитюк, I take the girl for myself, 2021
INS (Євген Гладенко), Andy Warhol, 2017

Суттєва особливість проєкту Art for Freedom полягає в тому, що він презентує звичну для художників практику – їхні роботи не присвячені темі війні. Команда проєкту прагнула показати в Іспанії те сучасне українське мистецтво, яке створено в впізнаваний для авторів манері. «Тільки так для іноземного глядача може скластися об’єктивна картина актуального українського мистецтва останніх років», – коментує кураторка Світлана Старостенко.

Так, наприклад, представниця "нової хвилі" українського мистецтва, учасниця легендарного артсквоту «Паркомуна» Валерія Трубіна виставила в Марбельї масштабний натюрморт «Квітка у блакитній склянці». В цій роботі – і баланс реалістичного і сюрреалістичного, характерний для мистецької практики Валерії Трубіної, і робота з кольором, і масштаб полотна.

Валерія Трубіна, “Квітка в блакитній склянці”, 2020

Ще один художник, Василь Грубляк, який у своїй творчості досліджує межі між мистецтвом і дизайном, представив на виставці світлову інсталяцію «Егрегор». Ті, хто знайомий з творчістю Грубляка, пам’ятає цю роботу: її варіацію у 2020-му художник експонував у межах скульптурного форуму в артцентрі М17; також вона прикрашає інтер’єр київської студії відомого дизайнера Руслана Багінського. Після проєкту Art For Freedom робота Грубляка, до речі, оселилася в зірковому зібранні колекціонера зі Швейцарії Єна Струве – серед робіт Пабло Пікассо та сучасних європейських художників.

Василь Грубляк, «Егрегор», 2022

А живописні роботи «Я бажаю» та «Кокетка» Ніни Мурашкіної, створені у 2021 році, цікаво розглядати саме через оптику сьогоднішнього дня. Художниця досліджує у власній практиці психологію сексуальності й каже, що ці роботи – про передчуття входження в юність. І якщо розглядати це питання в контексті повномасштабної війни, можна сказати, що невідомо, в якій країні ці дівчатка ввійдуть у нову пору свого життя – і ця тривога й водночас кокетлива юність відчуваються в цих роботах.

Ніна Мурашкніа, “Coquette”, 2021, “I wish”, 2021

Презентація українського мистецтва за кордоном під час війни відіграє стратегічну роль – це можливість бути почутими та побаченими. На жаль, українську культуру за кордоном знають мало – зокрема й через багатолітні зусилля росії привласнити собі українських художників, письменників і композиторів.

Про потребу знайомити світ з українською культурою дуже влучно говорить одна з учасниць виставки, Валерія Трубіна – українська художниця родом з Луганська. Вона вже 30 років мешкає в США, але зараз перебуває на тимчасово окупованій території в Луганську, куди приїхала ще торік у сімейних справах.  «З політичного погляду, мало хто у світі знав, що таке Україна. Ми завжди були затерті, приховані", - каже Валерія. - А тепер… Немає лиха без добра. Зараз маємо змогу глибше показати себе. Адже ми зовсім інші люди, ніж росіяни, — ми вміємо віддавати, ми добрі та щедрі, ми ні в кого не хочемо нічого урвати. І важливо це демонструвати».

Лілія Студницька, “Останні промені”, 2021; Олексій Золотарьов / Zolotar, "Вухо", 2017

Кожен, хто цікавиться українським мистецтвом, знає: роботи наших художників представлені в музеях світу, беруть участь в аукціонах Sotheby’s та Christie's. «Втім, здебільшого через те, що Україна 70 років була під фактичною окупацією (яку ми звикли називати радянським союзом), за кордоном про Україну, справді, знають мало, — зауважує кураторка Світлана Старостенко. — Упродовж тривалого часу наше автентичне мистецтво або визнавали як російське або забороняли, а авторів переслідувала влада. За 30 років Незалежності нам вдалося відокремитися. Але, хоч як сумно це визнавати, саме війна дала нам можливість бути не тільки побаченими, а й „почутими“. І під час війни наш голос звучить особливо потужно – мистецтво стало ще одним медіа, через яке весь світ має відчути той біль, розпач і лють, що відчуваємо ми сьогодні…»

Галерея Wadström Tönnheim Gallery, Марбелья

Саме про це каже й Маттіас Тоннхейм, засновник Wadström Tönnheim Gallery, де відбулася українська виставка. Він зауважує, що не був близько знайомий з українською артсценою, але представлене вразило його. «Я побачив добре дібрану колекцію різного мистецтва для різних типів колекціонерів, і був особливо вражений високою якістю виставлених скульптур. З огляду на те, що я бачу, українська сцена сучасного мистецтва перспективна та багатонадійна».

Одна з головних цілей проєкту Art for Freedom – адресна доброчинність, турбота про конкретних людей, що постраждали від війни та потребують допомоги. Завдяки продажу робіт і донейтам гостей вернісажу вдалося передати до благодійного фонду Future for Ukraine 7 000 євро. Ці кошти спрямують на лікування хореографа Олександра Чайки, історія якого облетіла соцмережі навесні. Чоловік пішов захищати країну й утратив праву ногу, а нині потребує протезування в США. Також частиною коштів буде оплачено операції зі встановлення систем остеофіксації п’ятьом українцям з переломами кісток, що постраждали від артилерійських обстрілів. Крім того, донейти, зроблені під час вернісажу, дали змогу підтримати особисту благодійну ініціативу художника-учасника проєкту Петра Гронського. 5 000 євро підуть на придбання автомобіля для добровольчого батальйону «Свобода».

«Із 31 твору колекції продано 10 – це майже 30 % продажів, – підсумовує  Світлана Старостенко. – Це серйозний успіх та практичне визнання наших художників. До того ж вдалося зібрати чималі кошти, і ми знаємо конкретно, як і кому вони стануть у пригоді. Ми вдячні нашому хосту – власникові галереї Маттіасу Тонхейму, за його щиру підтримку й реальну допомогу впродовж усього шляху».

Гостею вернісажу стала акторка Даша Трегубова. На відкритті виставки вона представила свій проєкт #Дашачитає та познайомила публіку з українською поезією

Анжеліка Люнг
1 / 12Анжеліка Люнг
Маттіас Тонххейм, Світлана Старостенко, Олександра Маркова, Регіна Кошова
2 / 12Маттіас Тонххейм, Світлана Старостенко, Олександра Маркова, Регіна Кошова
Даша Трегубова
3 / 12Даша Трегубова
4 / 12
Олександра Маркова, Олекснадр Солоп (зліва)
5 / 12Олександра Маркова, Олександр Солоп (ліворуч), Йєн Струве, Ліса Струве
6 / 12
Анжеліка Лунг і Маттіас Тонхейм (праворуч)
7 / 12Анжеліка Люнг, Маттіас Тонхейм (праворуч)
Назар Білик, "Дощ", 2010
8 / 12Назар Білик, "Дощ", 2010
9 / 12
10 / 12
Маттіас Тонхейм
11 / 12Маттіас Тонхейм
12 / 12

Фото: Анна Горячева, Tamara Rajmilevich (Society Magazine Marbella)

Еще в разделе ART

Популярное