VOGUE UA To Do List: пункт №3. Подбати про репродуктивне здоров’я

image

В проєкті VOGUE UA To Do List плануємо необхідну діагностику, процедури та стратегії, які дозволять покращити здоров'я, самопочуття і дадуть відчуття контролю над процесами, які можна і потрібно контролювати. Пункт №3 – подбати про репродуктивне здоров'я.

Новини партнерів

Ті, хто не виключає можливості материнства в майбутньому, а тим більше ті, хто мріє про дитину, мають подбати про своє репродуктивне здоров’я. Про те, як дізнатися про власні шанси мати дітей, про те, як ці шанси зберегти та підвищити, розповідає професор, заслужений лікар України Олександр Дарій – експерт репродуктивної клініки ICSI Clinic.

Проф.Олександр Дарій

Як оцінити власні шанси завагітніти?

В цьому контексті часто говорять про фертильність. Але варто знати, що це не якийсь один показник і не "діагноз". Це ймовірність вагітності в конкретному віці, у конкретної пари, за конкретний час. Тому лікарі оцінюють не фертильність, а репродуктивний потенціал і фактори, які його знижують.

На практиці оцінка репродуктивного потенціалу ділиться на 4 основні блоки:

  1. Оваріальний резерв;
  2. Якість яйцеклітин (сильно залежить від віку і не піддається вимірюванню через аналізи);
  3. Анатомія (прохідність труб та стан матки);
  4. Дані партнера (якість його генетичного матеріалу – половина успіху).

Є й п’ятий, опційний блок: овуляція та ендокринологія (те, як працює щитоподібна залоза, рівень пролактину, інсулінорезистентності тощо) – вони опосередковано впливають на зачаття та виношування.

Що таке оваріальний резерв

Оваріальний резерв – це кількість фолікулів, здатних почати ріст у найближчих циклах. Простіше – запас яйцеклітин у яєчниках жінки, який визначає її репродуктивний потенціал: здатність завагітніти зараз і в майбутньому.

Важливо знати дві речі: по-перше, оваріальний резерв не відображає якості яйцеклітин, яка важлива, щоб виносити і народити здорову дитину. По-друге, з віком оваріальний резерв невідворотно зменшується.

Як оцінити свій оваріальний резерв

Згідно з сучасними протоколами, найкоректніша оцінка – комбінація тестів:

• АМГ (антимюлерів гормон);

• АФК / AFC — кількість антральних фолікулів на УЗД;

• ФСГ (фолікулостимулюючий гормон) + гормон естрадіол, здані на 2–3 день циклу.

Оцінювати ці показники самостійно – марна справа; важать не окремі цифри, а їхня сукупність та співвідношення. Наприклад, ФСГ (який, до речі, жорстко залежить від дня циклу), без AFC/АМГ часто вводить в оману. А АМГ не показує стану матки і труб, якості яйцеклітин та шансів завагітніти природнім шляхом "цього місяця".

Та й загалом, жоден із цих аналізів не є "тестом на вагітність у майбутньому". Ці тести дозволяють визначити "точку старту".

У якому віці заморожування яйцеклітин має найбільший сенс?

З погляду біології ключовий фактор для заморожування — вік яйцеклітини (і, відповідно, – ризик хромосомних помилок).

Якщо коротко, то заморожувати яйцеклітини до 30 років — максимально ефективно: ооцити мають найкращу якість. 30–35 — це так зване "оптимальне вікно", коли якість яйцеклітин ще хороша, а рішення про кріоконсервацію вже усвідомлене.

У віці до 40 років заморожування все ще має сенс, але частіше потрібно більше ооцитів, щоб в разі поганої якості клітин можна було обрати кращі. Не виключено, що знадобиться дві стимуляції.

Після 40 ми з пацієнтками обговорюємо процедуру з точки зору критичного мислення. Інколи краще розглядати альтернативні стратегії (включно з заморозкою ембріонів, якщо є партнер).

Які гормональні фактори найсильніше впливають на репродуктивне здоров’я?

Я б виділив 4 вісі, які найчастіше змінюють картину:

  1. Оваріальна функція (овуляція, лютеїнова фаза, перименопауза);
  2. Функція щитоподібної залози (оцінити її допомагають ТТГ, вільний Т4, антитіла за показаннями);
  3. Пролактин (підвищений пролактин може "вимикати" овуляцію);
  4. Інсулін / метаболізм (синдром полікістозних яєчників, інсулінорезистентність, ожиріння або дефіцит маси тіла).

Поступове скорочення оваріального резерву, скорочення фолікулярної фази, "капризний" цикл ближче до 40 є "нормальними віковими змінами". А ось уваги потребують такі моменти:

• виражена нерегулярність циклу;

• кровотечі поза ним;

• раптове погіршення самопочуття та/або різка зміна ваги;

• симптоми гіпо-/гіпертиреозу;

• болі, дискомфорт чи біль під час сексу (диспареунія), хронічний тазовий біль (який може натякати на ендометріоз).

Які фактори реально впливають на фертильність?

В цьому контексті часто говорять про стрес і сон. Так, вони дійсно впливають, але частіше як підсилювачі проблем, а не їх першопричина. Найбільш вагомі – інші фактори, і перший серед них – вік. Також грають роль:

  1. Ендометріоз (особливо глибокий, із залученням яєчників);
  2. Трубний фактор / спайки (після запалень / операцій);
  3. Порушення овуляції (СПКЯ, гіперпролактинемія, патологія щитоподібної залози);
  4. Чоловічий фактор (який і досі часто недооцінюють).

Спосіб життя теж важливий, адже дефіцит сну, щотижневе вживання алкоголю, куріння, недостатня або зайва вагу реально погіршують шанси завагітніти. Але важливо знати: бездоганний спосіб життя в жодній мірі не скасовує біології віку.

Які захворювання заважають завагітніти?

Ендометріоз – чемпіон із "тихої шкоди" жіночому репродуктивному здоров’ю. Він може не проявлятися болями, але істотно знижувати якість ооцитів, ушкоджувати труби, створювати запальний фон. Кісти яєчників (ендометріоми) – окрема розмова: іноді важливо їх спостерігати замість того, щоб видаляти: з операцією існує ризик "з’їсти резерв".

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – теж тихий ворог. Часто резерв високий за показниками АМГ/AFC, але вагітність не настає через проблеми з овуляцією та метаболізмом. Тобто "ресурс є", а "механізм запуску" порушений.

Інсулінорезистентність, що часто йде в парі з СПКЯ, погіршує якість ооцитів і відповідь на стимуляцію.

Аутоімунні стани теж можуть погано впливати на здатність завагітнити.

Важливо знати, що "модні" імунограми, зроблені без показань, часто лише розхитують тривожність та провокують зайві призначення. У хорошій практиці їх призначають строго за клінічною необхідністю.

Чи варто проходити репродуктивний чекап, якщо вагітність не планується найближчим часом?

Відповідь – "Так", якщо жінка хоче розуміти, який у неї запас часу і чи немає факторів, які краще пролікувати заздалегідь. І ось коли він особливо показаний:

• вік 30+ (а в ідеалі — 28–30 як "точка відліку");

• нерегулярний цикл, акне/гірсутизм, різкі коливання ваги;

• болі під час місячних/овуляції, болісний секс;

• операції на яєчниках, кісти, запалення, ІПСШ в анамнезі;

• сімейний анамнез ранньої менопаузи ;

• онкологічні ризики / планована терапія (хіміо/променева);

Що включає мінімальний розумний чекап?

• УЗД з AFC, оцінка матки/ендометрію;

• АМГ;

• ТТГ ± вільний Т4;

• пролактин;

• загальний аналіз крові + феритин (за ситуацією);

• глюкоза/інсулін/HOMA (якщо є ознаки ІР/СПКЯ);

• плюс спермограма партнера, якщо пара вже є і питання актуальне.

Щоб вибудувати довгострокову репродуктивну стратегію, я зазвичай пропоную мислити "сценаріями":

Якщо планується вагітність у найближчі 1–2 роки, варто зробити дообстеження, скоригувати необхідні фактори та не відкладати процес на потім.

Якщо вагітність розглядається в майбутьому, але не просто зараз, – краще пройти чекап та обговорити з лікарем питання, як зберегти фертильність (особливо, якщо жінці вже виповнилось 30–35 років).

Якщо ж сценарій непевний – і жінка не може спрогнозувати стосунки з партнером і життєву ситуацію, заморозка ооцитів стане тим інструментом, що допоможе зберегти свободу вибору.

Заздалегідь важливо зрозуміти свій оваріальний резерв, виключити ендометріоз / трубний фактор за наявності симптомів і вирішити питання збереження фертильності до того, як це стане терміновим.

Чого точно робити не потрібно – це панікувати через якісь окремі показники, активно лікувати симптоми без наявності точно діагнозу та робити нескінченні додаткові тести без показань. Все це тільки виснажує нервову систему і бюджет.

Популярне на VOGUE