Бабине літо в розпалі, і від останніх теплих сонячних днів хочеться взяти все, насолоджуючись красою природи. Проте варто пам’ятати про небезпеку, яка криється в парках і лісах. Що робити, якщо вкусив кліщ, розповідаємо за матеріалами Центру Громадського здоров’я МОЗ України.
ВАЖЛИВО: за даними ДСНС, у ліси Київської області не можна ходити щонайменше ще рік – через міни, які залишилися після російського вторгнення. Тим часом у Харківській області заміновано понад 12 тис. кв. км території. Інтерактивну мапу територій, які потенційно можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами, можна знайти на сайті ДСНС.
Щороку близько 20 000 людей звертається до закладів охорони здоров’я через укуси кліщів.
За даними Центру громадського здоров’я, у 2020 році зареєстрували 2 745 випадків хвороби Лайма та 2 випадки кліщового енцефаліту. Зокрема, впродовж двох місяців 2021 року (січень – лютий) зареєстрували 70 випадків захворювання на бореліоз (хворобу Лайма). Ці випадки пов’язані з рецидивами (повторне інфікування без зараження). Випадків кліщового вірусного енцефаліту за два місяці 2021 року не зафіксовано.
Статистичну інформацію про поширеність в Україні окремих інфекційних хвороб, яка щомісячно оновлюється, можна переглянути тут.
Інформацію щодо ризиків для громадського здоров’я, яку щотижнево оновлюють, можна переглянути тут.
Ці небезпечні для людей і тварин істоти найактивніші у квітні – червні та серпні – жовтні.
Зустріти кліща можна не тільки в лісі, парку чи сквері, а й на будь-якому газоні. Найчастіше вони сидять у траві, на висоті 20–60 см, і лише зрідка потрапляють на невисокі кущові рослини.
Іксодові кліщі можуть переносити збудників небезпечних захворювань людини і тварин, зокрема кліщового енцефаліту, бореліозу (хвороба Лайма), а також хвороби Міямото. Збудники потрапляють в організм під час присмоктування кліща.
Нагадаємо, з хворобою Лайма стикалися такі знаменитості, як Авріл Лавін, Алек Болдуїн, Йоланда і Белла Гадід. Відверте інтерв’ю з Йоландою Гадід про життя з хворобою Лайма можна прочитати тут.
- Подбайте про відповідне вбрання. Вибирайте закрите взуття й одяг: найбезпечнішим буде одяг з довгими рукавами й світлого кольору; бажано вдягнути штани й заправити їх у шкарпетки.
- Покривайте голову головним убором — кепкою, панамкою, косинкою — і закрийте шию.
- Перед прогулянкою для захисту скористайтеся репелентом — спеціальним засобом, здебільшого у вигляді аерозолю, що відлякує кліщів. Дотримуйтеся інструкції з використання засобу. Обов’язково зверніть увагу на тривалість його дії та не забувайте використовувати повторно, коли час дії мине.
- На прогулянці тримайтеся ближче до центру стежки й не заходьте в траву обабіч: саме там кліщів найбільше.
- Звільніть місце для привалів від хмизу, гілок, сухої трави в радіусі 20–25 м.
- Увага: коли кліщ чіпляється до вашого одягу, то залишається нерухомим, аж доки ви припините активно рухатися, сядете чи ляжете. Саме тоді нападник починає шукати місце прикріплення до тіла — повільно переміщується знизу вгору. Цей процес може тривати від 30 хв до трьох і більше годин, ба навіть кілька днів.
- Оглядайте себе та своїх близьких що дві години прогулянки. Відчути укус кліща майже неможливо: тварина виділяє анестетичну речовину, що знеболює укус. Потрібен ретельний огляд, оскільки вкусити може й так звана німфа — молодий дуже маленький кліщ.
- Відразу після повернення додому ще раз огляньте близьких, дітей і себе: найкраще це зробити в білій ванні з добрим освітленням. Ретельно обстежте своє тіло, особливо зони, покриті волоссям.
- Удома виперіть і попрасуйте одяг. Найчастіше кліщі чіпляються до одягу людини, тож можуть присмоктуватися не лише під час перебування на природі, а й згодом, перекочувавши з одягу. Не варто залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Просте витрушування не допоможе позбутися кліща.
- Перевірте речі, які принесли з прогулянки (підстилки, сумки тощо).
- Якщо на природу брали домашнього улюбленця — його також варто оглянути на наявність кліщів.
Почніть огляд знизу, від ступень, і поступово підіймайтеся вгору:
- лінія шкарпеток;
- підколінна ямка;
- нижня лінія трусів (пах), верхня лінія трусів;
- нижня лінія бюстгальтера, верхня лінія бюстгальтера;
- комір сорочки;
- лінія волосяного покриву на голові, вуха;
- волосся та шкіра голови — промацайте їх руками.
Важливо! Від ретельності огляду залежить ваше здоров’я. Такий простий огляд має стати звичкою.
Кліщ може триматися на тілі людини або тварини до 12 діб. Дорослих кліщів, що присмокталися, найчастіше помічають через 2–3 дні: на місці укусу з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, а сам кліщ збільшується в розмірах.
Не всі кліщі переносять збудників небезпечних захворювань, однак їхні укуси можуть загрожувати людині близько 150 недугами. Найнебезпечніші з них:
- кліщовий вірусний енцефаліт;
- хвороба Лайма;
- гранулоцитарний анаплазмоз;
- моноцитарний ерліхіоз;
- Крим-Конго геморагічна гарячка;
- геморагічна гарячка з нирковим синдромом;
- туляремія.
Першим проявом хвороби Лайма є почервоніння на місці присмоктування кліща, головний біль, ломота в усьому тілі та млявість. Якщо не лікувати на ранній стадії, хвороба може призвести до ураження різних органів: шкіри, суглобів, м’язів, нервової й серцево-судинної системи, і навіть до інвалідності. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: впродовж доби вірогідність інфікування досить мала, а наприкінці третьої доби наближається до 100 %.
Кліщовий вірусний енцефаліт починається з головного болю, гарячки, нудоти, блювоти, порушення сну. Унаслідок цього захворювання зазнає ураження переважно центральна нервова система, що може призвести до інвалідності, а в окремих випадках — до летальних наслідків. Вірус зберігається в організмі іксодового кліща, який може потрапити на ваше тіло із землі, кущів та високої трави. Заразитися можна не лише під час кровоссання кліща, а й коли випадково його розчавити або розчесати місце укусу.
- Одразу зверніться до лікаря. У травмпункті вам допоможуть витягнути кліща й проконсультують щодо подальших дій.
- Якщо поблизу немає лікаря, вийміть кліща самостійно. Для цього можна використовувати спеціальний пристрій для виймання кліщів, що продається у ветеринарних аптеках ("кліщосмик"). Треба притиснути його до шкіри, підсунути під кліща, акуратно розхитати "кровопивцю" з боку в бік (адже хоботок надійно "зацементовано" в ранці слиною тварини), а тоді повільно викрутити нападника (крутити можна в будь-який зручний для вас бік).
- Якщо пристрою немає, зробіть це пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, або пінцетом чи петлею з нитки. Витягайте кліща поволі — без ривків!
- Важливо вийняти кліща разом з хоботком. Якщо ж він відірвався, вийміть рештки стерильною голкою.
- Вийнявши кліща, змастіть ранку антисептиком, а руки вимийте з милом.
Вийнятого кліща треба помістити у флакон, пробірку чи іншу чисту посудину, покласти туди ж маленький шматочок травини та щільно закрити кришку. За направленням лікаря-інфекціоніста в лабораторній мережі досліджують кліщів на наявність збудників.
Також упродовж трьох тижнів спостерігайте за своїм станом: щоденно вимірюйте температуру тіла, а в разі її підвищення чи почервоніння на шкірі, яке й далі збільшується, — негайно зверніться до лікаря.
- Не тиснути;
- не виривати;
- не заливати олією або спиртом;
- акуратно викрутити обертальними рухами пінцетом або через марлю;
- продезінфікувати місце укусу;
- віднести кліща в лабораторію;
- здати кров на антитіла;
- за потреби пройти імунотерапію.