В нашій екосистемі вже є чимало речовин, які можуть мати серйозні наслідки для здоров’я. Якщо ви подивилися документальний фільм The Plastic Detox на Netflix, то, ймовірно, відчули тривогу через те, що ці крихітні пластикові частинки, які називають мікропластиком, можуть діяти як ендокринні дизраптори, тобто як хімічні речовини, що порушують роботу гормональної системи, або переносити такі речовини в організм. Дослідження ще тривають, але наявні дані вже вказують на можливий зв’язок із проблемами фертильності, метаболізмом і гормональним здоров’ям. Крім того, мікропластик може спричиняти запалення та подразнювати органи.
"Ніхто поки що не встановив причинно-наслідкового зв’язку між мікропластиком і негативними наслідками для здоров’я, однак доказів стає дедалі більше, і, думаю, саме тому ми зараз про це говоримо", — каже докторка Чаріс Чемберс, лікарка з акушерства та гінекології та головна медична директорка Clue. Мікропластик уже виявляли в грудному молоці, плаценті, ендометрії та навіть у яєчниках. Він потрапляє в організм через ковтання, тобто через те, що ми їмо й п’ємо, через вдихання і через контакт зі шкірою, пояснює Чемберс. Вона зазначає, що тут складно виокремити конкретні причини, адже мікропластик часто потрапляє в організм разом з іншими речовинами, які також порушують роботу ендокринної системи.
У цій темі легко заплутатися, не кажучи вже про те, що мікропластику майже неможливо повністю уникнути, зважаючи на те, наскільки він поширений. "Він є в нашому ґрунті та воді, тому навіть коли ми купуємо продукти, про які виробник каже, що вони його не містять, він насправді не може контролювати те, що зрештою потрапить вам до рук", — каже Чемберс. Втім, невеликі зміни можуть мати велике значення, тому Vogue зібрав кілька способів, які допоможуть обмежити вплив мікропластику.
Пийте воду з-під крана
Можливо, настав час переглянути своє ставлення до бутильованої води. Через нагрівання, вплив сонця, тривале зберігання на полиці або навіть просте стискання пляшки пластикові частинки можуть переходити у воду, а потім і в організм людини, яка її п’є. Однак якість води відрізняється залежно від регіону, і хоча з погляду бактерій і вірусів вона може бути безпечна, у ній усе одно можуть бути мікропластик, "вічні хімікати", такі як PFAS, гормони та інші небажані речовини. Тож для води протягом дня краще використовувати багаторазову пляшку з нержавіючої сталі, а для більшої безпеки варто також придбати домашній фільтр для води."Усі фільтри для води певною мірою затримують токсини, але найкращими є фільтри зворотного осмосу, які також видаляють мікропластик і хімікати.
Замініть контейнери для зберігання і пластикове кухонне приладдя
Частинки з пластикових контейнерів для їжі теж можуть потрапляти в їжу, впливати на метаболізм і здоров’я, пошкоджувати мітохондрії в клітинах товстої кишки людини та навіть підвищувати ризик серцевої недостатності. Чорні пластикові лотки, у яких продають готові страви для розігрівання, належать до найгірших варіантів. Їх часто виготовляють із переробленого електронного обладнання, а це означає, що його обробляли вогнезахисними хімічними речовинами. Коли ми їх нагріваємо, ці сполуки разом із мікропластиком можуть потрапляти в нашу їжу. Подумайте про те, чим ви користуєтеся на кухні. Якщо ваші контейнери, упаковка для їжі, чашки, прибори та дошки для нарізання зроблені з пластику, спробуйте за можливості перейти на скло, нержавіючу сталь або кераміку. А якщо пластик на кухні все ж залишається, намагайтеся не нагрівати його.
Перегляньте своє ставлення до антипригарних сковорідок
Якщо ви зараз користуєтеся антипригарною сковорідкою, наприклад Teflon, ви контактуєте з політетрафторетиленом, або PTFE, який і створює ефект такого покриття. Сам по собі PTFE не є мікропластиком, але якщо користуватися сковорідкою з металевими приборами, мити її абразивними губками або нагрівати до високої температури, покриття може почати сколюватися й лущитися. У такому разі частинки мікропластику часто потрапляють у їжу. Замініть антипригарний посуд на варіанти з нержавіючої сталі або кераміки, які не містять токсичних речовин. Ми рекомендуємо мити такий посуд вручну, використовувати середній вогонь і олії з високою температурою димлення, щоб подовжити термін служби будь-якого антипригарного покриття.
За можливості носіть речі з натуральних волокон
Подивіться на склад одягу, який ви носите щодня, і, найімовірніше, побачите там поліестер, нейлон, спандекс, акрил або фліс. Усі ці тканини або містять пластик, або повністю з нього складаються. Під час прання вони вивільняють мікропластик у воду, який зрештою знову потрапляє в наш харчовий ланцюг. Крім того, вони знаходяться близько до шкіри, а їхні частинки можна вдихати. Натуральні волокна, такі як бавовна, льон, вовна, шовк або коноплі, є кращим вибором. Якщо ж у вашому гардеробі все ще є синтетичні тканини, спробуйте прати їх рідше та сушити на повітрі, а не в сушильній машині, щоб зменшити осипання волокон.
Перевіряйте чайні пакетики
"Чайні пакетики часто містять пластик, тому, коли ви занурюєте їх у гарячу воду, частина цього пластику потрапляє у вашу чашку чаю", — каже докторка Федеріка Аматі, головна нутриціологиня Zoe. Звертайте увагу на такі інгредієнти на упаковці, як поліпропілен, поліетилен і нейлон. Усі вони вказують на вміст пластику. Пакетики пірамідальної форми або сітчасті пакетики зазвичай є пластиковими, а чайні пакетики, запаяні без шва, складання чи скоби, часто запечатані за допомогою пластикових волокон. Хороша новина в тому, що є багато альтернатив і брендів, які виробляють пакетики чаю з кукурудзяного крохмалю, деревної целюлози або органічної бавовни. Та й завжди можна також перейти на листовий чай.
Перегляньте свої засоби особистої гігієни
Йдеться і про зволожувальний крем, і про засоби для менструації. "Варто уважно вивчати склад усіх засобів особистої гігієни, якими ви користуєтеся, — каже докторка Чемберс. — Спробуйте обирати продукти, які містять якомога менше пластику, бісфенолу А, або BPA, хімічної речовини, яку використовують для виробництва певних видів пластику, а також інших зайвих і непотрібних добавок". У засобах догляду за шкірою варто уникати таких інгредієнтів, як поліетилен, або PE, поліпропілен, або PP, нейлон і акрилати.
Для менструального догляду варто звернути увагу на тампони з органічних матеріалів, таких як бавовна й бамбук, адже приблизно 90% засобів для менструації містять пластик. Водночас Чемберс радить час від часу замінювати їх на менструальну чашу без BPA, або на прокладки, оскільки вони носяться зовні, а не використовуються всередині, як тампони, щоб зменшити вплив. Також варто перейти на тверде мило, твердий шампунь або твердий кондиціонер і за можливості обирати продукти у скляній, металевій, керамічній або паперовій упаковці.
Скоротіть споживання ультраоброблених продуктів
Ультраоброблені продукти містять значно більше мікропластику, ніж цільні продукти, тому що під час виробництва та пакування вони постійно контактують із пластиком. Йдеться, зокрема, про чипси, солодкі сніданки, готові соуси, ковбаси, сосиски, магазинне печиво, батончики, локшину швидкого приготування, заморожені напівфабрикати, газовані напої та багато інших продуктів у багатошаровій упаковці. Такі продукти створюють шляхом поєднання великої кількості сполук і хімічних речовин, які виготовляють і зберігають у контакті з пластиком. Потім цю масу обробляють за допомогою різних промислових технологій, що також передбачають контакт із пластиковим обладнанням, конвеєрними стрічками та упаковкою. Після цього продукти, як правило, фасують у пластик, де вони продовжують контактувати з мікропластиком і хімічними речовинами, які надають упаковці гнучкості або пластичності. Цільні продукти, навпаки, поживніші й зазвичай потребують значно менше пакування, тому це кращий вибір у всіх сенсах.
Їжте більше клітковини
Нові наукові дані свідчать про те, що вживання більшої кількості клітковини може допомогти зменшити навантаження мікропластику на організм. Як саме? Вона може зв’язувати ці частинки в кишківнику та сприяти їхньому виведенню з калом. Раціон, багатий на клітковину, також зміцнює кишковий бар’єр, підтримуючи здоров’я мікробіому, а це, своєю чергою, допомагає запобігати переходу мікропластику з кишківника в кровотік.
Прибирайте пилотягом із HEPA-фільтром
Коли волокна руйнуються та вивільняють мікропластик, він часто осідає в домашньому пилу або потрапляє в повітря, де його можна вдихнути. Якщо бюджет дозволяє, замініть звичайний пилотяг на модель із HEPA-фільтром. Більшість пилотягів всмоктують пил, але потім знову викидають у повітря найдрібніші частинки. HEPA-фільтри значно краще затримують більшість цих частинок.
За матеріалом vogue.co.uk