Поділитися

На одному диханні: Мішель Пфайффер – про власну лінію ароматів

Мішель Пфайффер запустила лінію ароматів Henry Rose. Всі вони заявлені як "чисті та безпечні". В інтерв'ю акторка розповідає деталі свого нового проекту.

@michellepfeifferofficial

В "Обличчі зі шрамом" Мішель Пфайффер грала дружину кримінального авторитета. У "Білому олеандрі" – воістину токсичну даму, а в "Поверненні Бетмена" – неприборкану жінку-кішку. Тепер Пфайффер готується до нової ролі вже в реальному житті – акторка представила свою нову парфумерну колекцію Henry Rose.

@henryrose

"У моєму житті був час, коли я жила на Coca-Cola і Malboro Lights. Але потім з'явилися діти, і я почала дивитися на світ їхніми очима. До того я абсолютно не думала про те, що потрапляє до мене в рот, і що мене оточує. Потім – раптово, як багато новоспечених батьків, – почала читати етикетки; я хотіла знати склад. Це було давно, майже 20 років тому, – чесно, тоді отримати інформацію було дійсно важко.

Тоді я натрапила на Skin Deep, косметичну базу даних EWG ("Екологічна Робоча Група", некомерційна американська організація у царині токсичних хімікатів, забруднювачів питної води і корпоративної відповідальності – ред.), і нарешті змогла знайти продукти з хорошим складом, які підійшли моїй сім'ї.

Я люблю парфуми, тому почала шукати натуральні альтернативи звичним. Якийсь час я користувалася парфумами на основі олій, але мені не вистачало шлейфу, і від цієї ідеї довелося відмовитися. Через 10 років я задумалася про створення власного аромату. Мені здавалося, що якщо є продукт, який шукаю я, отже, його шукає хтось ще. Так і вирішила звернутися в косметичну компанію, зі сподіванням, що вони захочуть створити парфум разом зі мною. Але через кілька зустрічей ми так і не зрушили з місця. Це був глухий кут.

@michellepfeifferofficial

Через три роки я вирішила повторити спробу, і я почула дві речі: по-перше, це буде провал; по-друге, не вдасться зробити аромат з обмеженої кількості складників. Мені не хотілося зазнати невдачі; було нерозумно не слухати тих, хто вже займався створенням ароматів. Але я не послухала.

Я збиралася зробити свій аромат так, як це потрібно мені. Треба було знайти хіміка, парфумера, можливо, повністю профінансувати проект самій. Так я зустрілася з Кеном Куком, президентом EWG (Environmental Working Group). Стало зрозуміло, що я збираюся створити чисту ефірну олію, але в такому випадку я не змогла б отримати сертифікат EWG – у величезної кількості людей на ефірні олії алергія. Таким чином ми вирішили створити не натуральний аромат, а найбезпечніший, – щоб якомога більше людей могли ним користуватися.

Я почала співпрацювати з парфумерним будинком, але навіть через рік спільної роботи вони не хотіли розкривати всі інгредієнти нашого парфуму. Співпрацю довелося припинити, і це був другий глухий кут, що здавався мені непереборним. Потім я познайомилася з парфумерною групою IFF (International Flavors & Fragrances). Я знала, що вони вже працювали з концепцією безвідходних систем виробництва Cradle-to-Cradle, що не завдає шкоди навколишньому середовищу. Така концепція допомагає захищати і збагачувати природне середовище, і подумала, що можна отримати сертифікат, що підтверджує склад продукту, замість сертифіката EWG. Однак я не усвідомлювала всього масштабу парфумерних завдань. Зазвичай же вибирають з 3 000 інгредієнтів, а наша таблиця інгредієнтів була обмежена до трьохсот. Кілька разів мені здавалося, що я пропускаю свій шанс.

Якось хлопці з IFF приїхали до мене в гості в північну Каліфорнію. Я дала їм понюхати свої улюблені парфуми і послухали аромат моїх духів Fleur de Thé Rose Bulgare марки Creed і "лоранівські" Opium, але вони зіпсувалися – таке буває з вінтажними ароматами. Я зберігала їх десять років – просто не могла викинути, тому що сильно любила. Тоді мене попросили описати почуття або спогади, навіяні ароматами. Я згадала, що мій батько пахнув засобом для волосся і одеколоном Old Spice. Напевно, з того часу мені і подобаються пряні аромати і чоловічі одеколони. Ще я згадала, як обривала квіти жасмину і вдома намагалася робити з них пахощі.

Мені подобався процес. Мозок кожного разу буквально вибухав, але це було захопливо. Ми б уже давно запустили лінію ароматів, але все ніяк не могли визначитися з назвою. І знову надихнули діти. Мені завжди подобалися їхні другі імена: Генрі і Роуз. Я зрозуміла, що саме такою і має бути назва".