Прогресивні формули, засоби з бакучіолом: український beauty-бренд, що ламає стереотипи

Сила сестринства, прогресивні формули, засоби з бакучіолом: український beauty-бренд Iren Bukur ламає стереотипи та завойовує міжнародні ринки. Про історію бренду, перемоги, виклики та нову колекцію з бакучіолом розповідає його засновниця Ірина Букур.

За роки існування бренду ми пережили всі можливі кризи. 13 років тому українська косметика асоціювалася в людей хіба що з якимось милом для рук. Ми були першими в Україні, хто почав виробляти косметику преміумкласу для волосся, обличчя та тіла, – об’єднали досвід наших спеціалістів зі швейцарськими лабораторіями. Попри сторонній скепсис, я чудово розуміла, які круті в нас фітотерапевти й технологи, і як багато надзвичайно корисних рослин росте просто на нашій землі. Я хотіла розкрити весь цей потенціал.

Нині багато хто говорить про комплекс меншовартості. Ви навіть не уявляєте, як тяжко було ламати стереотипи та упередження. Люди думали: якщо це українська косметика, то це якісь примочки з лопуха, і варимо ми її десь у підвалах вручну. Нас довго не хотіли брати в торгові центри, доводилося багато працювати, щоб люди нам, нарешті, довірилися.

Потім були випробування з обвалом долара, ковідом тощо. Але це переживали абсолютно всі бізнеси в Україні.

Зараз мені те все здається милою пригодою. Так, це нас загартувало, але ніяк не "підготувало" до того, що сталося 24 лютого. Під час попередніх криз я думала, як рятувати бізнес, а в лютому – як рятувати життя рідних та близьких. До такого підготуватися неможливо.

На момент повномасштабного вторгнення ми з дітьми були в Лондоні, а велика частина родини й уся команда – у Києві. Першочерговим постало питання виживання й безпеки. Ми були на зв’язку 24/7. Наша команда виїхала на захід України та за кордон, деякі лишилися в столиці.

Навіть коли російські війська вийшли з Київської області, я не могла думати про бізнес. Перші два місяці ми просто намагалися фінансово підтримувати наших людей, адже я розуміла, що команді треба піклуватися про свої родини.

Мене здивував дзвінок нашої комерційної директорки. Це було в березні. Вона сказала, що телефонують клієнти й запитують, чи можна щось купити. Київ тоді ще частково був під обстрілами, але Віка поїхала на склад, забрала продукцію й привезла її в укриття в підземному паркінгу, де вона тоді жила разом з десятками інших киян.

То був переломний момент. Той дзвінок буквально витягнув мене з глибокого стану заціпеніння й стресу. Я раптом зрозуміла, що така проста і, на перший погляд, зовсім непотрібна у воєнних реаліях річ, як косметика, може комусь допомогти. Тож я почала діяти. Спершу ми надсилали косметику просто з того укриття, потім з офісу, а згодом я перевезла партію продукції до Англії, бо велика частина наших клієнтів нині перебуває у Європі. Ті перші закордонні замовлення були дуже емоційними – дівчата писали, що плакали, коли відкривали посилки, – то був наче шматочок дому й спогад про колишнє мирне життя.

Тепер ми з дівчатами згадуємо, що наш колцентр у перші місяці перетворився мало не на лінію психологічної підтримки. У нас діє така практика, що за кожним клієнтом закріплений персональний консультант, тож вони можуть купувати косметику, просто зателефонувавши чи написавши напряму – це часто переростало в тісніші стосунки, ніж просто "клієнт – менеджер". Бували випадки, коли нашим працівникам просто телефонували, щоб поговорити, або ми могли вирішувати чиїсь гуманітарні чи транспортні питання за допомогою цієї мережі контактів.

Упередженості немає – радше просто обережність, як і до будь-чого нового. У Лондоні ми долучаємося до різних благодійних ярмарків, де продається українська продукція. Для мене це дуже крутий досвід, адже я як авторка бренду також стою за прилавком і консультую. Чесно кажучи, на перших заходах купували, щоб просто підтримати, адже ми перераховували гроші на допомогу українським жінкам і дітям, які постраждали від війни. Але вже під час наступної зустрічі жінки приходять і хвалять за якість та результат, купують ще – для себе і подруг.

Є жінки, які прискіпливо вивчають компонентний склад. Це також круто, бо я досить глибоко розбираюся в цій темі й можу говорити про це годинами. До того ж нам є чим пишатися.

Одна з новинок Irene Bukur, яка вийшла минулого року, – серія anti-age кремів New Skin Professional. До її компонентного складу ввійшов бакучіол – рослинна альтернатива ретинолу. Це порівняно новий компонент у світі косметології, а ми – одні з перших в Україні, хто успішно інтегрував його до формули антивікової косметики. Перевага бакучіолу полягає в тому, що він має абсолютно таку ж результативність, як ретинол (скорочення глибини зморщок, підвищення пружності шкіри, усунення пігментації, лікування акне), та водночас не спричиняє його побічних ефектів: почервоніння, сухості й лущення. Його можна використовувати навіть під час вагітності.

В Європі, до речі, теж не дуже багато компаній, які наважуються використовувати бакучіол, хоча його ефективність підтверджено та протестовано. Думаю, це саме переваги нашої ментальності – на відміну від європейців, ми звикли до змін, нам легко пробувати нове, ми завжди прагнемо зробити краще й більше. За кордоном чимало знаних сімейних компаній, якими керують уже онуки засновників, тож їм важко відходити від канону й усталеного образу. В Україні ж авторські бренди переважно молоді, і я, як авторка, можу дозволити собі шукати нові шляхи. Мені б дуже хотілося, щоб у нас в Україні також народжувалися бренди, які згодом можуть стати культовими.

На мою думку, успіх приходить лише до тих, хто дуже любить свою справу. Хто не боїться втрачати, падати, пробувати знову й знову. Так, це важко, але якщо ти справді знайшов справу свого життя, то по-іншому просто не можеш.

Звісно, бізнес має приносити гроші, але сам по собі нічого не вартий, якщо не робить цей світ кращим. Хоч як тривіально це звучить, але має бути місія. Я люблю жінок, вірю в сестринство й прагну допомагати їм почуватися впевненими, вродливими, сильними, володарками свого життя. Після 24-го лютого я також переконалася, що український бізнес – це ще й опора для цілої країни. Зараз ми активно співпрацюємо з фондом "Місто Добра", який опікується жінками та дітьми, які постраждали під час війни, а також підтримуємо наших жінок-героїнь: військових, медикинь, волонтерок. Віддавати на благодійні потреби – це не про пожертву (не люблю цього слова) – це про підтримку й відчуття нас як нації єдиним цілим. Якщо ти робиш це щиро, то ця любов повернеться тобі сторицею.