До Vogue UA Conference 2023 залишилося
SOLD OUT

Українські науковиці, яких має знати весь світ. Елла Лібанова

Вона одягається у Гресь, створює власний дизайн ювелірних прикрас, фантастично готує, вирощує орхідеї та любить поезію. З її кабінету відкривається краєвид на дахи старого Києва, який вона вважає своїм місцем сили: у вимушеній евакуації через війну науковиця Елла Лібанова змогла пробути всього кілька місяців. Перша жінка в Президії НАН України за сто років, Елла Лібанова – співголова журі премії L'OréalUNESCO "Для жінок в науці".

Елла Лібанова, науковиця в галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академікиня Національної академії наук України, докторка економічних наук, професорка, заслужена економістка України. Членкиня міжнародного союзу демографів. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень. Тричі нагороджена Орденом Княгині Ольги.

Реклама

Родина

Елла Лібанова належить до п'ятого покоління київської інтелігенції. Її батько був юристом, мама – лікаркою. Маленькою Елла жила з дідусем і бабусею в Чеховському провулку, пізніше встигла пожити на Стрілецькій, Пушкінській, Басейній… Знакові київські місця.

Освіта

Елла ніколи не сумнівалася, що буде займатися наукою. "Єдине, не знала, що це буде демографія", – каже вона. Мала яскраві математичні здібності, закінчила школу № 38 зі срібною медаллю – і шукала інститут, де була б не потрібна фізика ("Я досі не розумію, чому лампочки світяться"). Вибір пав на статистику (попутно в 1967 році вона вже вивчала програмування). Подібно до того, як математика – королева всіх наук, і статистика має вирішальну роль в безлічі інших дисциплін, – від економіки до біології, — вважає Елла Лібанова.

Її робота вимагає потужного інтелектуального потенціалу, проте й характеру вимагає майже стільки ж. "Неможливо зробити наукову кар'єру, не маючи стрижня", – переконана вона.

Кар'єра

Вона каже, що її наукова кар'єра склалася доволі випадково. На конференції 1999 року, де її запросили виступити, були високі гості: прем'єр-міністр та тодішній Президент, Леонід Кучма. "Судячи з усього, я виступила непогано", – іронізує Лібанова. Адже миттєво отримала запрошення стати радницею Президента. Втім, прийняла його не скоро: "Я була завідувачкою відділу, науки – "отак", – що ще потрібно?" Проте врешті дослухалась до професора Осауленка, який сказав: "Такий шанс випадає раз у житті – і то не кожному".

Робота та родина

В житті Елли Лібанової, яка вірить в те, що треба визначати пріоритети, наука та родина ділили перше місце. Допомагала лише самоорганізація. Щодня вона прокидалася о 5:30, робила домашні справи. О 8:30 вже мала бути на роботі: час фіксували чітко, запізнення не віталися. Дотримуватися жорсткого таймінгу вартувало зусиль. Елла навіть думати не хотіла, як сумістити роботу, родину, догляд за бабусею, яка тоді жила з нею, та написання наукової роботи.

Забігаючи наперед, вона врешті захистила дві "докторські": першу – за спеціальністю "Регіональна економіка та розміщенні продуктивних сил" (в 1991 році, до набуття Україною незалежності, наукової ради з демографії не існувало). А другу, зі своєї спеціальності, якій присвятила життя, – з демографії, – захистила в 2021, з метою дотриматися формальностей. Каже, їй набридло постійно доводити, що вона – демограф.

Першу докторську вона писала, коли син пішов до школи. Темою дисертації була смертність населення в Україні. Комп'ютерів тоді не було, літератури та досліджень з теми – годі й казати. Вона писала рукою, а ще почала читати англійською. Брала книжку, словник, перекладала – і врешті опанувала мову.

Інститут Демографії

Якщо до своїх наукових робіт Елла Лібанова ставиться буденно, то створенням (чи то відродженням) Інституту Демографії, яке відбулося завдяки зусиллям Віцепрезидента НАН України Сергія Пірожкова, видатної демографіні Валентини Стешенко та її власним, – відверто пишається: інституція має помітну вагу у Європі.

Історія Інституту драматична: 27/11/1918 – в день народження Бориса Патона – гетьман Скоропадський видав Указ про створення Академії наук України, до складу якої тоді увійшов Інститут демографії. Вже в 1938-му, після перепису 1937 року, його закрили. Демографію та статистику населення як науку було знищено. Чимало людей, які були причетні до перепису, потрапили до таборів.

Гендер та наука

Після закінчення інституту вона зібралась в аспірантуру, а ще – заміж. Дідусь тоді сказав: "Ну все, забудь про науку". Це не завадило їй написати свою першу книжку, перебуваючи в декреті. Проте син у Елли Марленівни лише один: "Мені вбили в голову, що дитина і наука – несумісні речі".

"Чи сприяли мені чоловіки в науці?" – Лібанова задумується. – "Як жінка, я їм, скоріше, заважала: при мені не можна було поводитися неналежно". Крім того, їй вистачало характеру й волі на засіданнях твердо говорити: "Ні, я не згодна" – незважаючи ні на що.

Свій авторитет вона доводить кожної Вченої ради. Каже, хвилюється щоразу. Проте ніколи не боїться висловити окрему думку. "Якщо у тебе нема стрижня, не пхайся в науку", – коротко каже вона.

Зовнішність

Лібанова не виходить з дому без макіяжу, знається на хороших парфумах, любить вишуканий манікюр. "Моя мама, яка померла після 80, до останнього робила манікюр та доглядала за собою". Тому це у неї в крові. Проте сама відстоює право жінок мати такий вигляд, який їм заманеться.

Поради молодим вченим

Якщо людина роздумує, чи йти їй в науку, – це поганий знак, – вважає Елла Марленівна. "Це має бути те, без чого ти не уявляєш життя. Грошей мало, отримати грант (в демографії – ред.) – важко. Особливої поваги в суспільстві теж не заробиш. Тому треба бути ентузіастом".

Успішній кар'єрі може завадити бажання отримати все й одразу. "Все здобувається крок за кроком, навіть якщо здається, що сталося раптово: потрібен величезний шлях, на якому грають роль коріння, і родина, і підтримка, і оточення".

Студентів у неї зараз немає ("Я завжди цінувала час, а тепер – особливо"). До того ж, нова формалізована система викладання їй геть нецікава. "На мій погляд, найважливіше, що є у відносинах професор – студент, – це особисті стосунки: своїм прикладом, своїм ентузіазмом, розумом викладач має захоплювати". Каже, що знає це на власному прикладі: її науковий керівник Валерій Петрович Трофімов "дав зрозуміти, що наука – це надзвичайно цікаво".

Життя

"Якщо б я не стала науковицею, я б стала або кухаркою в заможному будинку, або референтом великого керівника. Що ж, я стала науковим консультантом Президента України", – сміється Лібанова. До речі, готувати вона вміє та любить. Згадує, як колись, за радянських часів, принесла додому свинину. "Розморозила, а там – суцільне сало. Хто його буде їсти?" Тоді вона тушила свинину в пиві, додавала м'якіш бородинського хліба, чорну мелену каву. Коли врешті подала страву з картопляним пюре на гарнір, щастю домашніх не було меж: вийшло неймовірно.

Лібанова обожнює читати – поезію, Моема, Голсуорсі. "Сагу про Форсайтів читала раз 20 та знаю напам'ять", – каже вона. І мріє, щоб її онуки читали: "Книга розвиває уяву".

Про Премію

Фундація L’Oréal спільно з UNESCO започаткували в 1998 році програму, яка спрямована на зміцнення позицій жінок у науці, підтримку провідного наукового досвіду і сприяння талановитим жінкам-науковицям у визнанні. З метою підтримати науковий потенціал в Україні премія L'OréalUNESCO "Для жінок у науці" організовується в Україні з 2018 року. У 2023 році українська премія реалізується вже п’ятий рік поспіль і є частиною глобальної програми L’OréalUNESCO "Для жінок у науці", яка цьогоріч відзначає 25-річчя. Мета премії — підтримати й відзначити талановитих жінок-науковиць і заохотити молодих жінок обирати наукові професії та допомагати їм у їхній кар’єрі.

Від самого запровадження програми "Для жінок у науці" у 1998 році понад 4100 талановитих молодих жінок-науковиць, серед яких кандидатки наук та аспірантки, здобули визнання й підтримку в 110 країнах, а п’ять – отримали Нобелівську премію

З 6 березня до 31 травня 2023 року включно триватиме збір заяв через спеціальну онлайн-платформу. До участі запрошуються громадянки України віком від 18 до 40 років, які професійно проводять наукові дослідження в галузі STEM (наука, технології, інжиніринг та математика), мають науковий ступінь, публікації в журналах, що індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopusта/абоWebofScience, та є соціально активними у популяризації науки. Їх інформування про правила програми буде здійснюватися на платформі.

Кожну заяву оцінюватиме незалежне журі програми, до складу якого входять експерти та експертки з різних галузей науки. Членами журі премії є провідні науковці України, які є визнаними фахівцями у STEM-галузях.

Наступним етапом премії стане відбір поважними членами журі десяти фіналісток для участі у співбесідах у вересні 2023 року та оголошення трійки переможниць у листопаді 2023 року. Про спосіб та місце оголошення буде повідомлено окремо на сторінці Facebook та на офіційному сайті компанії. Кожна лауреатка отримає грошову премію в розмірі 200 000 (двісті тисяч тисяч) гривень після відрахування обов’язкових платежів та зборів, яка може бути використана переможницями на власний розсуд.

Не слідуй за модою — відчувай її

Підписатися

Ще в розділі

Популярне на VOGUE

Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності, та погоджуєтесь на використання файлів cookie.