Спеціально для арт-номера фотограф і стиліст Нікіта Середа зняв історію, героєм якої став його брат, художник Тарас Середа. Локація та джерело натхнення – селище Ворохта Івано-Франківської області.
Брати Середи з'явилися на світському горизонті Києва 2015 року: тоді на вечірці в бутіку Asthik всі обговорювали двох загадкових братів і їх фірмовий стиль, що поєднує богемність і хуліганство. Вже через декілька тижнів вся модна столиця знала, що таке Салтівка (колоритний житловий масив в Харкові, де виросли брати), що Тарасу заборонений в'їзд в США до його 96-річчя (він працював там два роки моделлю і прострочив візу), що Нікіта вчився на актора, що у обох є татуювання з написом Bros before hoes ( "Брати важливіші дівчат"), і що вони працюють моделями. Уже тоді Тарас і Нікіта працювали над своїм іміджем в тандемі і зі швидкістю світла заводили в Києві нових друзів. Поки Тарас, про якого незабаром дізналися ще й як про молодого художника, писав портрети нових знайомих в своїй студії, Нікіта з ними жартував. Брати миттєво закохали в себе все місто. Портрет від Тараса Середи має у своїй колекції кожна дівчина, що себе поважає, а Нікіта стрімко розвивав кар'єру моделі і почав працювати стилістом.
Інтерв'ю з "Середами", як їх називають в Києві, я беру через три роки після нашої першої зустрічі. Тепер їх знають не тільки в Києві: хлопці встигли пожити й попрацювати в Парижі, Берліні та Барселоні. Цієї весни, в розпал Паризького тижня моди, Тарас відкрив вже третю виставку у французькій столиці. Нікіта працював стилістом брендів Anton Belinskiy і Frolov і почав займатися фотографією, про братів написали американський Vogue, i-D, 032c, вони брали участь в показах Berluti і Vivienne Westwood. Тепер Нікіта і Тарас – улюбленці не тільки киян, а й модної європейської тусовки.
Одним з перших, хто помітив талант Тараса, був американський арт-куратор Дієго Кортез, який у свій час допоміг Жан-Мішелю Баскія стати одним з найдорожчих художників сучасності. Останній раз Дієго бачив Тараса в Нью-Йорку п'ять років тому, але картини його добре запам'ятав. У розмові зі мною він описує їх трьома словами: спонтанні, сильні і забавні. "Що унікальне в роботах Тараса, так це те, як легко і красиво він поєднує мистецтво і моду. Я, зазвичай, скептично ставлюся до проникнення моди в арт-світ, але роботи Тараса особливі". Саме завдяки Дієго п'ять років тому Тарас вперше взяв участь в груповій виставці в Нью-Йорку. Тоді йому було 19. До цього часу Тарас уже кілька років вчився в Харківській академії мистецтв на дизайнера (колись її закінчив дідусь Тараса), але диплом не отримав – поїхав в Америку. У Штатах він почав працювати моделлю і, водночас, малювати. Першими його картинами були малюнки з оголеної натури. Тарас пам'ятає ім'я кожного, хто допоміг йому стати художником. Це дідусь-художник, його перший модельний агент в Штатах, паризька галеристка Анна Пахлаві, друзі Філіп Крамаренко та Анна Зосимова. Нікіта додає до цього списку фотографа Армена Парсаданова, який помер в лютому цього року.
Нещодавно брати вперше потрапили в Західну Україну. Там вони відкрили для себе культуру гуцулів, їх енергетику і звичаї. Так почався новий етап у їхньому житті, якому вони присвятили зйомку для арт-номера Vogue UA. Тарас став її головним героєм, а Нікіта – фотографом, стилістом і режисером. Зйомка була в лісах біля річки Прут і в історико-краєзнавчому музеї селища Ворохта.
"Я жив в Парижі, міг би там залишитися, стати французьким художником, але я відчуваю, що мені це не потрібно", – розповідає Тарас. Під час оповіді про подорож, вони з Нікітою десятки разів вживають прикметник "непідробні" щодо жителів селища Ворохта. Тепер список їхніх друзів, в який входять київські дизайнери, фотографи, моделі і художники, поповнився дідусем із Закарпаття, якого вони називають Василь Гуцул, і дітьми з місцевої школи. Брати можуть знайти спільну мову з будь-якою людиною, яку захочуть зафіксувати на папері (Тарас) або через об'єктив фотоапарата (Нікіта). Тарас постійно говорить про те, що намагається бути чуйним до навколишнього життя, і завжди носить з собою блокнот для замальовок. Нікіта не випускає з рук камеру. Щирість вони вважають своєю головною рисою, і це допомагає їм бачити унікальність персонажів або моментів, яку вони документують. Так було і під час зйомки для Vogue UA в Карпатах.
"Коли ми прогулювалися по Ворохті, перед нами йшла жінка з двома пакетами, а попереду відкривалися мальовничі краєвиди, які зводять з розуму. А вона йшла і дивилася собі під ноги", – розповідає Тарас. У Ворохті їх вразили люди, їх релігійність і, водночас, відкритість до нового і та сама "непідробність". Тепер брати хочуть присвятити спільну виставку Ворохті та її жителям.
Текст: Ольга Жижко
Фото, стиль, арт-директор: Nikita Sereda @6nikita0sereda7
Продюсер: Orest Slipak
Модель: Taras Sereda @sereda_taras
Партнер проекта: Hotel Resort "Хатки Руслани" @hatky_ruslany