"Коли я дивлюся в дзеркало, то знаю точно, що бачу себе не так, як інші ... Тому що я бачу себе таким, яким хочу бачити".
Енді Воргол
Спеціально для арт-номера Vogue UA ми зібрали портфоліо автопортретів семи сучасних художників.
"Коли дивлюся на себе в дзеркало, перше, що я бачу, – сяйво. Текстуру часу мого життя. Глибину темряви, що розростається".
Японський художник, що працює в жанрі апроприації. З 1980-х років за допомогою цифрових маніпуляцій, макіяжу і декорацій Морімура препарує культові жіночі портрети – вставляє в них своє обличчя і тіло. Його мистецтво, одночасно саркастичне і повне захвату від творів, які використовує художник, заперечує традиційне бачення краси.
"Коли дивлюся у дзеркало, перше, що я бачу, – себе, але в спотвореному вигляді".
Британська концептуальна фотограф-документаліст. У своїх роботах досліджує особистісну ідентичність, а також фізичні і психологічні аспекти стану людини в певній ситуації. Її роботи пропонують переглянути загальноприйняті прийоми створення портретів і демонструють більш втягнутий погляд на суб'єкт.
"Коли дивлюся на себе в дзеркало, перше, що я бачу, – своє обличчя".
Українська арт-фотографиня, самоучка, учасниця творчого колективу Join the Cool. У роботах розкриває тему відкритості і уразливості жіночого тіла, позбавленого ляльковості і досконалості. Її портрети і автопортрети переконують у тому, що краса дорівнює індивідуальності, а фотомистецтво не знає меж.
Женя Постернак:
"Коли дивлюся на себе в дзеркало, перше, що я бачу, – пройдену дистанцію".
Таня Постернак:
"Коли дивлюся на себе в дзеркало, перше, що я бачу, – подив".
Фотохудожниці родом з Києва, сестри-близнючки живуть і працюють у Нью-Йорку, де відомі як The Posternak Twins. Працюють у манері оповіді, відображають моменти і вибудовують історії із зображень, які здаються випадковими. У фокусі їхньої творчості – розкриття особистості за допомогою щирої взаємодії суб'єкта і оточення.
"Коли дивлюся у дзеркало, перше, що я бачу, – криву стрижку, яку я зробила сама собі тиждень тому".
Лондонська арт-фотографиня і креативна директорка. З опорою на перформанси в проєкті "Ество" аналізує події за допомогою жестів і зображує екзистенціальну тугу в побутовій атмосфері. У роботах цієї серії бажання художниці імітувати велич звичайних явищ поєднується з усвідомленням неможливості це зробити.
"Коли дивлюся у дзеркало, перше, що я бачу, – себе навпаки: икапван ебес".
Модель і фотограф. Донька легендарного фотографа і режисера Маріо Сорренті. Цього літа закінчила школу і продовжить освіту у сфері кіно. Працює в жанрі docu-fiction – Loewe і Rudi Gernreich надали 19-річній Грей повну свободу творчості, так її живі і природні фотографії стали основою їхніх кампаній.