20 червня у Львові відкривається виставка "Ангели". Команда на чолі з куратором Павлом Гудімовим працювала над її створенням три роки і зібрала 400 експонатів з усієї країни: від Дюрера, Рембрандта, Врубеля до Шагала, Кабакова і Сільваші. До експозиції увійшли предмети археології, скульптури і живопису, артефакти масової культури і навіть музика, яку для проекту написав композитор Святослав Луньов. Спеціально для vogue.ua Павло Гудімов розповів про улюблені експонати виставки і про те, чому "ангели серед нас" – не просто стилістична фігура.
Як вам спало на думку зробити виставку, присвячену образу ангела в мистецтві?
Вже не згадаю точно, що саме послугувало імпульсом, але це було давно – більше 10 років тому. Тоді я вперше інтуїтивно торкнувся теми вічної присутності образу ангела в нашому світі і зрозумів, наскільки потужно можна її переосмислити в виставковому форматі. Я придумав трилогію про релігійні і міфологічні образи та сюжети, які дожили до наших днів у вигляді популярних культурних феноменів. "Ангели" мали стати першою частиною трилогії. На жаль, на той момент грандіозні масштаби можливого проекту мені здавалися нереальними. І лише три роки тому ми почали працювати над виставкою.
Які особисто у вас трапилися відкриття за три роки, поки ви досліджували цю тему? Що вразило?
Коли я почав більше про це міркувати, то з подивом виявив, що "вічна присутність ангелів у нашому світі" – це не просто стилістична фігура. Ми буквально можемо побачити їх: на фасадах будинків, на рекламних щитах, у кінострічках. А їхня присутність у мистецтві всіх епох, жанрів і стилів – незаперечний факт.
Але найбільше при зануренні в тему мене вразила грандіозна система ієрархії ангельського світу: від безлічі чинів і рангів до чітких функцій, які виконує кожен з ангелів. Ангельське товариство, якщо можна так висловитися, дуже схоже в цьому сенсі з суспільством земним, людським.
Розкажіть про музику, яку написав для виставки Святослав Луньов.
Зі Славою Луньовим ми працюємо вже вдруге. Раніше він писав музику для проекту "Тіні забутих предків" – тоді йому вдалося аудіочастиною експозиції з'єднати весь проект у цілісну композицію і надати йому особливої атмосфери сучасного мистецтва, але не втратити при цьому почуття історичного контексту. Працювати з ним дуже приємно, адже щоразу, ще на етапі обміну ідеями, ми розуміємо схожість наших бачень. У виставкову частину "Ангелів" увійдуть дві нові роботи Луньова: композиція в Музеї Пінзеля, основана на середньовічній хоровій музиці, і багатоканальна композиція у Палаці Лозинського. У нашому проекті музика – це окремий експонат, а не "ненав'язливий фон", і поступово таке ставлення до аудіоформату в експозиції стає традицією в кураторстві.
Ваша виставка – це 400 експонатів. Які з них найбільш рідкісні, незвичайні і стародавні?
Рідкісних експонатів на виставці дуже багато, але ще більше – справді унікальних. Ми відібрали найцікавіші роботи з українських музеїв і помістили їх у розділ виставки під назвою "Культура". Це наш і зарубіжний живопис, графіка, скульптура. Тут представлені Дюрер, Буше, Доре, Врубель, Мальчевський, Новаковський, Клінгер, Кабаков, Сільваші і ще сотня художників. Але діапазон експонатів виставки значно ширший – від ікони до артефактів масової культури. Найстаріші з них – це давньоримська і давньогрецька кераміка із зображенням Амура, Танатоса і Сфінкса.
Розкажіть про команду – я маю на увазі, перш за все, вчених, дослідників. Хто в нашій країні знає все про ангелів?
Проект став можливий тільки завдяки тісному партнерству Львівської національної галереї мистецтв імені Возницького та арт-центру "Я Галерея". Також ми залучили до роботи над "Ангелами" понад 40 культурних інституцій країни і приватних колекціонерів.
Тепер про команду. Ці три роки підготовки і реалізації виставки ми працюємо як кураторська група, в яку входять, крім мене, музеєзнавець Світлана Тимків і культурологиня Анастасія Камалдинова. Нам допомагає група експертів і дослідників: Марта Тимошенко (спеціалізується на культурі античності), Марія Цимбаліста (знає все про сакральне мистецтво), Діана Клочко (вивчає теорію і історію світового мистецтва), Юрій Бірюльов (знавець скульптури і пластики), Володимир Арєнєв (займається феноменом фентезі в сучасній культурі), Дмитро Данилюк (спеціалізується на комікс-культурі) і багато інших. Кожен з них – професіонал у своїй сфері і допоміг нам цікаво розкрити тему образу ангелів у культурі. Крім того, спеціально для проекту художниця Альбіна Ялоза готує роботи, присвячені небесним ієрархіям, переосмисленим мовою сучасного мистецтва.
А можна виділити для vogue.ua кілька highlights виставки, скажімо, три ваші улюблені експонати?
Серед такої кількості шедеврів виділяти улюбленців дуже складно. Мене особисто зачаровують "Ангел" Михайла Врубеля, "Меланхолія" Альбрехта Дюрера, "Пробудження" Олекси Новаківського, "Амур, смерть і новий світ" Макса Клінгера, "Молитва в Гетсиманському саду" Петра Холодного, "Ангел" Йоганна Георга Пінзеля і інсталяція "Крила" Тіберія Сільваші. Але все ж я наполягаю на тому, що однозначно кожному варто відвідати виставку та вибрати своїх фаворитів.
Можна попросити детальніше розповісти про розділ "Ангел у масовій культурі". Це фото? Відео? Хто з художників представлений в цьому блоці?
Це одна з тем останнього блоку "Ангели і люди". У ньому ми показуємо, як ангел з релігійних сюжетів перемістився в наш світ і став невід'ємним його героєм. Ми помістили сюди також фантастичні образи американського художника Пітера Морбахера. А в темі "Калейдоскоп" зібрали найяскравіші та найцікавіші приклади появи ангелів у масовій культурі – від гусарських лат, плаката, карикатури, світських і релігійних експонатів до відео і об'єктів сучасного мистецтва.
Виставка "Ангели" триватиме з 20 червня до 22 вересня в Музеї Пінзеля і в Палаці Лозинського (Львів).