У Національному художньому музеї України (NAMU) відкрилася виставка Chloe Couture. На відкритті побувала Тетяна Соловей.
У назві виставки – обіцянка щастя близького контакту з кутюрним вбранням і трохи дилеми. Chloe не показує колекції на тижні високої моди, проте позиціонує себе як одного з творців luxury pret-a-porter – готового одягу, в якому використані техніки високого пошиття. Жеральдін Сомьє, директор зі спадщини Chloe і один з кураторів виставки, розповідає, що в її команді одна зі студенток зараз пише диплом на тему співвідношення унікальності і серійності у колекціях Chloe і французької моди 1950-60-х. Амбіція – зрозуміти, кому віддавати першість у справі формування концепції одягу прет-а-порте преміального рівня. Надія – що вона дістанеться Chloe.
На виставці в NAMU відвідувача радують речами рівня от-кутюр, які в такій кількості ще не доїжджали до Києва – принаймі, для перегляду в публічному просторі. Всі 30 речей експоновані за новою модою, щедро і відкрито – без скла і на невисоких подіумах, тому розглянути можна все в найдрібніших деталях. І посипані дрібними перлами еполети, і високе горло жакета дизайну Стелли Маккартні, і розшиті об'ємною металізованою ниткою моделі у стилі сафарі Фібі Файло, і лацкани із золотим окантуванням Карла Лагерфельда, що повторюють обрис арфи. Парад бездоганно виконаних речей відбувся завдяки зусиллям Христини Храновської – ініціатора і мецената виставки Chloe Couture.
Експозиція розташована у двох залах на другому поверсі музею. Там, де раніше в основній експозиції зустрічали авангардисти від Бурлюка і Грищенка до Бойчука – тепер настінні панно з мудбордом перехресних ігор в арт-референсах між колекціями Chloe різних років. І якщо в сучасній моді всі втомилися говорити про "натхнення дизайнера", то в цих стінах ретроспективні розмови про зв'язок моди і мистецтва звучать доречно.
Ось, наприклад, сусідки "Марсіанка" і "Химера" – драматичний союз червоного і чорного, дві видатні розшиті сукні. "Декор Марсіанки нагадує роботи французького кубіста Дюфи, Химера – російського Кандинського", – розповідає одна з кураторів виставки, Жеральдін (куратор з української сторони – Уляна Бойко), якій вдалося у модній експозиції нагадати про мистецтво всього ХХ століття.
Карл Лагерфельд – двічі арт-директор Chloe (1963 – 1983, 1992 – 1997) – особливо культивував арт-напрямок і ручну роботу у Chloe. Наприклад, ось портрет дружини Клімта у сукні орнаменту у стилі сецесії. Він вгадується в ескізі сукні 1967 року зі щільним графічним принтом Карла Лагерфельда, яка стала точкою пошуку свого насиченого ритму малюнка для сучасного арт-директора Наташі Рамсей-Леві для її першої колекції 2018 року.
Принти вона вибирала, натхненна езотеричними орнаментами з "Червоної книги" Юнга, але знайшла у творчості молодої індійської художниці Рітіки Мерчант. Результат представлений на манекені: сукня з діджитал-принтом і щільними міцними рюшами на рукавах і спідниці, що облетіла всі модні зйомки. Картину впливів доповнюють абстракції Огюста Ербена і барвисті ескізи Бакста для дягілевських "Російських балетів", яким жваво цікавилася, здається, половина арт-директорського пулу Chloe. "Для кожної виставки Бакста у нас обов'язково просять сукні Chloe часів Лагерфельда", – сміється директор зі спадщини.
Розкопки референсів – це її рук справа: Жеральдін подобається зшивати художніми референсами архів Chloe, яким вона керує з 2011 року. Майстерності експонування вона сім років навчалася у куратора Олів'є Сайярі – блискучого Сайярі, який зробив головні модні виставки музею моди Galliera і перформанси (пам'ятаєте серію з Тільдою Свінтон?) у Парижі за останні кілька років. Він взяв Жеральдін у команду після трьох днів стажування – під час перебування роботи в Музеї декоративного мистецтва. Уроки не минули даремно. Їй вдається доступно показати зв'язки між низкою арт-директорів Chloe і знайти театральні ходи для подання архівної колекції.
Перший зал більш видовищний – там задають тон принти і кольори, а у другому – акцент на однотонних сукнях всіх жанрів, що потопають у піні мережив і мереживного шиття, або забитих, як кольчуга, високим шиттям з лелітками і стеклярусом. Всі ці зразкові представники жанру дівочих суконь, що наче летять уздовж або ковзають по тілу, Жеральдін об'єднує терміном flou (з французької "розпливчастий", "розмитий"). Фактор "летучості" речей – один з головних для Chloe, по ньому нові арт-директори звіряють свої ескізи на рівень відповідності ДНК Будинку, а найкращі архівні зразки Жеральдін часто видає в студію для натхнення. Сарторіальний крій – другий "стовп" Chloe. Струмливі блоки в колекціях доповнені структурованими жакетами і верхнім одягом. "Той, хто працює над цими форменими речами, – не бере участі у розробці суконь", – каже Жеральдін.
Високе шиття змінює бачення відвідувачів. У Instagram-акаунтах гостей – повно захвату про те, як покращав Музей. Вся це краса в очах того, хто дивиться: як раз після цієї виставки NAMU до зими закриває другий поверх для реконструкції. Закриває красиво: приймає модну виставку рівня, до цього не баченого в Україні.
Ознайомитися з виставкою Chloe Couture, яка в NAMU триватиме до 28 березня, прийшли співачка Джамала, дизайнер Іван Фролов, телеведуча Олександра Кучеренко, модель Яна Кензировська, байєр Олена Пащенко, бізнес-леді Ніна Васадзе.
Текст: Тетяна Соловей
Фото: Марія Павлюк