2 жовтня у Віденському музеї історії мистецтв відкрили виставку нідерландського художника Пітера Брейгеля Старшого, приурочену до 450-річчя від дня його смерті. Це перша велика сольна виставка Брейгеля за весь час – і справжній блокбастер.
Ми полетіли на ретроспективу Пітера Брейгеля зразу після відкриття, але ще до того, як серед професійного середовища у Facebook почався легкий ажіотаж. Ще б пак: це перша сольна виставка Брейгеля такого масштабу. Роботи Брейгеля до Відня летіли з усього світу: з Брюсселя, Антверпена. Рима, Роттердама, Лондона, Берліна. Художник зустрічає туристів в аеропорту майже особисто: великі лайтбокси з фрагментами його найвідоміших робіт бачиш, як тільки виходиш до багажних полос. Спадщина Брейгеля – це 40 живописних робіт, 60 малюнків і 70 гравюр. У Відні показують 30 картин і 60 малюнків та гравюр.
По дорозі в місто з'ясовуємо, що потрапити на експозицію не так вже й легко. Вхід глядачів обмежений часом – пускають певну кількість відвідувачів кожні 20 хвилин, за умови, що ви зареєструвалися на сайті музею на певний час і там же оплатили квиток.
Атмосфера повна урочистості (схоже, що винен у тому італійський ренесанс – інтер'єр музею виконаний саме в цьому стилі). Знову обіцяю собі для наступного походу в музей одягнутись ошатно – обстановка зобов'язує. Черга на вхід велика, але ми стоїмо в ній не більше п'яти хвилин. І ось – величний і одночасно похмурий перший зал брейгелевської експозиції відкриває двері.
Спочатку дуже багато графіки. Оригінальні малюнки Пітера Брейгеля в невеликих рамках висять по периметру залу. Після графіки я мчу в зал, де виставлений живопис Брейгеля – давно хотіла його побачити в одному місці.
Колекція живопису починається "Порами року"– це культовий цикл Брейгеля, створений 1565 року на замовлення бельгійського колекціонера Ніколоса Іонгелінка. Пізніше Ніколос передав колекцію Антверпену – для забезпечення великої грошової позики. Надалі картини викуплені назад не були – так вони потрапили у власність Антверпенської міської скарбниці.
Насправді ця серія спочатку складалася з 6 полотен (за іншими відомостями – навіть з дванадцяти, але версія про шість – офіційна). Кожне з них символізувало не пору року, як іноді кажуть, а два певних місяці. До наших днів їх вдалось зберегти п'ять, а у Відні представлені лише чотири з них. П'яту роботу з цього циклу, що збереглася до наших днів, нью-йоркський Метрополітен Музей відмовився надати для віденської виставки, побоюючись за її збереження під час транспортування. Всі ці роботи написані на дереві олійними фарбами, як і більшість інших робіт Брейгеля – саме тому вони складні для транспортування і рідко покидають стіни музеїв, в чиїх колекціях перебувають. Знаю, що деякі експонати виставки показані вперше за сто років.
Експонати наступного залу – дещо несподівані. Я бачу 10 скляних боксів, в кожному з яких – предмети побуту XVI століття. Чоловічі, жіночі та дитячі черевики, прядка, глечик, монети – все це оточувало Брейгеля. У цьому ж залі представлена робота "Битва Масляної і Посту" – цікаво, що всі ці предмети можна побачити на картині. Хочеться розглядати нескінченно.
Один з найвідоміших творів на виставці – "Тріумф смерті" – привезли з мадридського музею "Прадо". Біля цієї роботи постійно натовп глядачів. Люди невідривно дивляться на смерть. Навколо дуже задушливо, старовинна підлога моторошно скрипить, але від картини не відірватися. Я і сама провела багато часу біля цієї містичної, страшної і захоплюючої роботи, розглядаючи варіанти неминучої події під назвою "смерть".
Виставка триватиме до 13 січня 2019 року.
Текст: Світлана Старостенко