Ні для кого не таємниця, що пандемія COVID-19 як похмура жінка з косою викосила тисячі бізнесів. І річ зовсім не в тому, що підприємства були неуспішними, а "корона" стала "санітаром лісу". Зовсім ні. Просто ще кілька місяців тому неможливо було уявити, що життя зупиниться й велика частина людства сидітиме вдома, вбираючись для виходу в їдальню, як на званий вечір. Нова й наймасштабніша пандемія не зачепила лише кілька категорій бізнесу й ідеться не про діаманти. Один з найсильніших ударів припав якраз на сектор розкішних виробів, люксового одягу і ювелірних прикрас.
Звісно, є чудовий приклад з торгами на Sotheby's та інших аукціонах. 27 березня в Sotheby's оголосили, що його онлайн-аукціон ювелірних виробів обійшовся в 739 375 доларів, перевищивши прогнозований обсяг продажу, водночас відсоток продажу становив 97%. Легендарний браслет Cartier Tutti Frutti (1930 р.), оцінений у 600,000 — 800,000 USD, продали 28 квітня за 1 340 000 USD. Але тут ідеться радше про вже створені поодинокі предмети розкоші, за якими полюють колекціонери.
Якщо дивитися останній звіт Bain & Company, продаж предметів розкоші в усьому світі в першому кварталі 2020 року скоротиться на 25—30%, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року. Уже тепер зрозуміло, що галузь із виробництва виробів розкоші і ювелірних прикрас утратить навіть більше, ніж під час кризи 2008 року. Згідно з дослідженням Boston Consulting Group, близько половини споживачів у США і Європі планують скоротити свої витрати на предмети розкоші в найближчі пів року. Очікується також, що продаж у 2020 році скоротиться на 25—35%, а прибуток — на 40—45%. На жаль, ювелірні бренди також перебувають у цій зоні. Крім того, цьогоріч були скасовані найбільші виставки годинників, як-от Базельський годинниковий ярмарок, Женевський салон високого годинникового мистецтва (SIHH) і Swatch Group Time to Move, що не могло не позначитися на годинниковому сегменті.
Багато ювелірних брендів змушені скорочувати виробництво. Так, наприклад, керівництво легендарного італійського ювелірного дому Bulgari, яке підтримало боротьбу проти вірусу чималою пожертвою лікарні Спалланцані в Римі, вже припинило виробництво шкіри в Італії. Також тимчасово закрито годинникову майстерню у Швейцарії й припинено роботу над колекцією Високого ювелірного мистецтва. До неї планують повернутися на початку літа, щойно це стане безпечно для працівників.
Звісно, є тенденція переходу покупців в онлайн і це може бути чудовим виходом для невеликих брендів, що працюють за схемою "покупець заплатив — бренд виробив". Але для великих Домів з офлайн-крамницями, потужним виробництвом і чималою кількістю персоналу, онлайн-продаж не стане повноцінним рятувальним жилетом. До того ж відносини великих і маленьких брендів з мультибрендовими ритейлерами, за яких останні беруть ювелірні вироби на консигнацію, тобто фактично "заморожують" певну кількість прикрас доти, доки покупець не розрахується, можуть зазнати краху.
Ціни на золото знижуватися не будуть, радше навпаки. 2 квітня 2020 вартість цього дорогоцінного металу була 1 602 USD за унцію проти 1474 USD в листопаді 2019 року. І це хороший аргумент для покупців ювелірних виробів, які, звісно, нікуди не зникнуть. Оскільки дні народження й весілля ніхто не скасовував, нехай і проходять вони в не дуже звичному форматі. До того ж у цій ситуації у вигідній позиції опинилися бренди, які будували продаж на постійній присутності в Інтернеті й менше залежали від фізичної присутності в офлайн-крамницях. Також менше постраждали ювелірні дизайнери, у яких немає потреби тримати велику кількість виробів і є змога виготовляти прикраси відразу після сплати. До слова, останні роки багато говорилося про сталий розвиток, але саме вірус зробив за кілька місяців те, до чого люди ліниво рухалися тривалі роки. Схема "продав-виробив" набагато вигідніша для природи, ніж схема "виробив-продав-або не продав". І, найімовірніше, у кризовий період такий метод роботи плюс продаж через Інтернет допоможе вберегти кілька ювелірних брендів. Як переконані експерти, зростання обов’язково почнеться, щойно люди знову будуть упевнені в завтрашньому дні.
Текст: Анастасія Яворська