VOGUE UA CONFERENCE
search Created with Sketch.

Навіщо йти на оперу "Хліб. Сіль. Пісок"

14 червня 2017

15 червня в Національній опері відбудеться прем’єра – музична агенція "Ухо" представляє сучасну оперу "Хліб. Сіль. Пісок". Композитор – італієць Карміне Челла, диригент – знайомий українській публіці Луїджі Гаджеро. Співзасновниця агенції "Ухо" та ідейна натхненниця прем’єри Саша Андрусик розповіла Vogue.ua, чому "Хліб. Сіль. Пісок" – подія, яку не можна пропускати.

Чому саме Карміне Челла?

За Карміне Челла ми стежили вже декілька років – з тих пір, як один з його поетичних творів пролунав у рамках нашої серії "Архітектури голосу". Коли ж почали збирати матеріал для Національного театру, Луїджі Гаджеро, диригент Ухо-ансамблю, підказав, що Карміне як раз збирається писати свою першу оперу для одного французького фестивалю. Сюжет у композитора вже був, його музика нам дуже сподобалася – довелося перебити замовлення французам.

Челла – ренесансно обдарована людина: він не лише композитор, а й доктор математичних наук, розробник, пілот and what not. Пише чудову електроніку, в опері її також досить багато, хоча основна частина твору – камерна, на чотири голоси та чотирнадцять інструментів. 

Графический план партитуры Кармине Челла

Сюжет опери заснований на реальних подіях?

Опера базується на реальній історії, що відбулася в рідному регіоні автора – назва фіксує її ключові точки. Під час війни троє молодих чоловіків намагалися відвоювати комори з зерном у німців у складі великої партизанської групи – й були захоплені. На страту їх вирішили провести через місто цілковито оголеними, щоби залякати жителів. Поки полонені брели до берега моря, де їх мали розстріляти, до них приєдналися місцеві діти, які вирішили, що це звичайна карнавальна процесія. На відміну від дорослих, діти вціліли, та про те, свідками чого вони стали, дізналися лиш за кілька років.

Цей сюжет гранично макабристичний, ставити оперу в буквальному сенсі ми не могли – принаймні, не в цьому місті, не зараз. Тому в сценографії є, наприклад, маркери "кінця часу" – янгол, котрий згортає небо, кити, що викидаються на берег, герої, одержимі видіннями – та всі вони занурені в порожню комічну буденність, в якій глядачу потрібно їх розгледіти. Безпосередньо історію з лібретто проживають лише співаки, та і в їхньому випадку мова йде не про фізичну взаємодію з об’єктами, а про пам’ять про цю взаємодію. 

Репетиция оперы

Першою на сцену виходить Бруна, наречена головного героя, яку ввів в історію Карміне. Її розповідь – це обрамлення для всієї історії, вона – провідник до неї – тому її вбрання настільки співзвучне з самим театром (завісою, що обрамляє стіну, оббивкою крісел і т.д.). Інші персонажі – а в реальності вони всі були фермерами провінції Пезаро – вбрані в концертні костюми умовно 1940х.

Основна лінія, навколо якої конструюється постановка – розлад функції пам’яті, принципова розсинхронізація дійсності та будь-якої колективної розповіді про неї. Сценічно це реалізовується через розсинхрон відео та дії: іноді відео вторує тексту лібретто й музичним жестам партитури, іноді випереджає їх та суттєво змінює їхній сенс, що-небудь домальовує.

Саша Андрусик 

У вас чотири солісти: троє з закордону й одна – українка. Чому саме так? 

Пошук солістів для сучасних опер ускладнений тим, що далеко не всі оперні співаки використовують сучасний репертуар, а ті, хто виконує його добре, часто вже зарезервовані на рік-два-три. У випадку цієї команди нам пощастило – усе склалося, в усякому разі, так видається зараз. Вікторія Вітренко співала у нас в українській прем’єрі "Послання покійної Р.В. Трусової" Куртага надзвичайно складну партію. Вона навчалася у славетної Анжеліки Лутц, технічно Віка – одна з найбільш підготовлених нині українських вокалісток. "Хліб. Сіль. Пісок" – її дебют у національній опері. З Гійомом ми працювали в "Лімбе" – у нього чудове почуття гумору і доволі рідкісний контратенор, особливо багатий у нижньому регістрі. Аргентинського баритона Матіаса Боккіо нам порадили співаки з Neue Vocalsolisten Stuttgart, він уже декілька років живе в Німеччині. Едуард знайшовся завдяки Сесіль Гранже, солістці колективу La dolce maniera. Всі вони пробули в Києві більше місяця – тож встигли вже зробити татуювання, походити до офтальмологів, перукарів та барів. 

Восени ви показали в Національній опері "Лімб" першу з циклу ваших прем’єр. У "Лімба" не було режисера, цю функцію тоді розділили між собою Ви, диригент Луїджі Гаджеро та художник Катя Лібкінд. Чому режисер зявився в опери "Хліб. Сіль. Пісок"? 

Режисер з’явився, оскільки роботу з розвитком персонажів та внутрішніми зв’язками в спектаклі ніхто не скасовував – навіть у найновіших операх. Неточності в "Лімбі" доведеться усувати в його наступних постановках, а режисирувати "Хліб. Сіль. Пісок" ми покликали українку Тіну Єременко, випускницю ГІТІС (Російського університету театрального мистецтва; майстерні Віктюка). 

Эскиз декораций

Яка доля опери "Лімб"?

Усі три постановки, які ми показуємо в Києві в 2016-2017 роках – пілотні. Ми робимо сальто мортале: "Ухо", по суті, функціонує зараз як невеликий оперний театр, який готує прем’єру – зі своїм оркестром, співаками, постановочною групою, навіть своїм технічним персоналом і репетиційним майданчиком. Це складно, проте інакше не вдалося би чомусь навчитися. Такі зусилля заради трьох вечорів в опері навіть для нас були б великою розтратою – мені подобаються історії про красу на годину, але це, мабуть, занадто. Тому всі спектаклі справно документуються, допрацьовуються і скоро покидають Україну – як окремі постановки чи одна велика трилогія про пам’ять. Fingers crossed, ми будемо тримати всіх в курсі. 

музыканты · музыкальные премьеры ·

Ще в розділі Музика

Популярне