VOGUE UA CONFERENCE
search Created with Sketch.

Книга на вихідні: “Казки барда Бідла” Джоан Ролінґ

29 липня 2017

Кожні вихідні редактори Vogue.ua обирають нові книги, що їх захопили. Цього тижня Марія Дачковська розповідає про “Казки барда Бідла” Джоан Ролінґ.

“Казки барда Бідла” - це збірка оповідок, написаних авторкою поттеріани, британською письменницею Джоан Ролінґ. Від початку вона мала стати прощанням з гексалогією про Гаррі Поттера, та, з огляду на те, що майже рік тому вийшла друком восьма частина історії, відпустити поттеріану письменниці так і не вдалося. 

До збірки увійшли п’ять казок, вигаданих Ролінґ: “Чаклун і стрибучий казанок” (The Wizard and the Hopping Pot), “Фонтан фортуни” (The Fountain of Fair Fortune), “Волохате серце мага” (The Warlock's Hairy Heart), “Бебеті Ребеті та її реготливий пеньок” (Babbitty Rabbitty and her Cackling Stump) і “Казка про трьох братів” (The Tale of the Three Brothers).

За її задумом, авторство казок належить барду Бідлу — чарівнику з розкішною бородою, котрий жив у далекому XV сторіччі і залишив дітлахам магічного світу безцінний спадок. Так, «“Стрибучий казанок” і “Фонтан фортуни” не менш популярні серед учнів Гоґвортсу, ніж “Попелюшка” чи “Спляча красуня” серед дітей маґлів», — пише у вступі Ролінґ.

Дізнаються про “Казки барда Бідла” шанувальники поттеріани в сьомій книзі “Гаррі Поттер і смертельні реліквії”, де наводиться текст останньої казки — про трьох братів. Цю збірку Герміоні Ґрейнджер заповідає Албус Дамблор, яка, як і Гаррі, нічого раніше не чула про неї, адже виросла в маґлівській родині.

Рон Візлі, котрому випала дивовижна нагода розповісти про книгу подрузі, що перечитала мало не все на світі, говорить друзям, що це звичайна збірка казок, яку чарівники читають своїм маленьким дітям — вважається, що всі старі чарівні казки придумав бард Бідл. Несподівано в подарованому примірнику Герміона виявляє над казкою про трьох братів дивну руну. Цей символ — поєднання плаща-невидимки, воскресального каменю та всемогутньої палички — пізніше приведе їх до Ґодрикової долини. Очевидно, що прихильники ГП знають про подальший розвиток подій, а для решти — то лиш зайві деталі, тож я не вдаватимуся в них. У будь-якому разі, збірка чарівних казок цілком може існувати як самостійна частина поттеріани — її історії переносять у світ дитинства і збурюють уяву й без знання поттеріанської історії.

У казках Бідла, як і в тих, що могли читати нам на ніч, чесноти винагороджуються, а на лиходіство чекає кара. Та якщо здебільшого джерело біди в “звичайних” казках мало магічне походження, то оповіді Бідла вчать тому, що чари “завдають не менше лиха, ніж рятують від нього”. Цікавою є і та деталь, що в казках Ролінґ жіночі персонажі поводять себе дуже нетипово до звичних нам моделей поведінки та образів: вони куди активніше шукають свого щастя і більше виступають творцями власної долі — “замість надовго засинати, або чекати, коли їм хтось поверне загублений черевичок”.

Звичайно, істинні поціновувачі поттеріани побачать у “Казках барда Бідла” особливий подарунок — книга надає додатковий бек до основної історії. З неї ми дізнаємося, як, до прикладу, загинув Майже–Безголовий Нік, чи з чого почалася конфронтація між Луціусом Мелфоєм та Дамблдором. Вона також поглиблює розуміння протистояння між чарівниками-маґлоненависниками та тими, хто виявляє до людей без магічних здібностей любов.

До речі, особливої ваги книзі додає й те, що кошти з продажів “Казок барда Бідла” надходять до заснованого письменницею благодійного фонду “Лумос”, що покликаний покращити життя знедолених дітей у Європі. Кожна історія доповнена авторськими ілюстраціями Джоан Ролінґ. Цікаво, що попри мої прагнення обрати найцікавішу історію, я так і не змогла визначитися, яка з казок стала моєю улюбленою.

Ще в розділі Книги

Популярне