Книга на вихідні: "Довлатов", Валерій Попов

Щовихідні редакція Vogue.ua обирає книги, які її вразили. Цього тижня редактор розділу культура Vogue.ua Дар’я Слободяник розповідає про книгу "Довлатов" з серії ЖЗЛ — привабливу, смішну, життєрадісну біографію не менш привабливого письменника.

Життя Сергія Довлатова, який наприкінці 1970-х емігрував з СРСР до США через переслідування властей, була сповнена трагікомедії — таким самим виявився і вихід книги про нього. "ЖЗЛ" або "Жизнь замечательных людей" — знаменита в усьому світі книжкова серія, яка видається з 1980 року. У неї ідеальна репутація, це найкращі біографії, що виходять російською мовою. Книга про Довлатова, яку видавництво "Молодая гвардия" замовило письменнику, другу Довлатова Валерію Попову, мала бути класичною біографією: зі знімками з особистих архівів, фрагментами з листів, особистих щоденників Довлатова. Та в підсумку вийшла без жодної фотографії письменника, навіть на обкладинці. Напередодні спадкоємці й родичі Довлатова чомусь вирішили, що книга може бути надто відвертою, а сам Довлатов виявиться надто "живим" в цій книзі, й через адвокатів написали до видавництва грізний лист з проханням не друкувати фото письменника, а також особисті листи, інакше справа дійде до суду. Зрештою книга була видана в цензурованому вигляді — й усе одно виявилася зворушливим, мудрим твором.

Довлатов та Валерій Попов жили в Сант-Петербурзі на сусідніх вулицях: купували вино в одних і тих самих магазинах, "тусувалися" в одних і тих самих богемних кафе на вулиці Рубінштейна, закохувалися в одних і тих самих жінок. Тому, напевно, книга й вийшла такою зворушливою — автор по-справжньому любить свого героя й іде за ним. Книга Попова читається на одному диханні. В ній багато цікавих і "смачних" подробиць: про літературну тусовку того часу — Бродського, Бітова, Аксьонова; як обмивали свої перші гонорари письменники, про письменницьку конкуренцію, про перший "літературний" шлюб Довлатова — його одруження з Асею Проскуровською, яскравою, богемною дівчиною, яка, як багато хто вважає, ввела Довлатова в потрібну тусовку.

Та найцікавіше, звичайно, не це. Попов детально описує шлях Довлатова до "слави" — ось що цікаво й цінно. Чим знаменитий Довлатов, чому його любить весь світ і читачі будь-якого віку — й бабусі, й хіпстери? Довлатов знаменитий своїм стилем — легким, гострим, лаконічним, який так не пасував обтяженій, нудній радянській літературі. Цей його фірмовий стиль — талант, звичайно, та ще багаторічна робота над собою, про яку детально пише Попов. "Прибрати все зайве — це велика праця", — каже Попов. — Мій сусід по дачі, звичайний тесля, прочитав Довлатова й сказав: "Як легко пише". Він прибрав усі тяготи радянської (та й класичної) літератури, психологічні, моральні й синтаксичні складнощі, — тому він нині такий любимий і популярний".

Та все це далося Довлатову нелегко. Не секрет, що до середини 1970-х його практично не друкували, нехтуючи його текстами з ідеологічних причин. Тому часу відшліфувати стиль у Довлатова було багато, особливо в армії, де він прослужив три роки. Довлатов тоді багато писав, це ніде не публікувалося, й він відправляв ці тексти батьку, театральному режисеру Донату Мечику. Сам себе редагував, "різав", скорочував, як пригадує Попов, був скупий на метафори, економний на слова. Так народився геніальний письменник.

Читайте також:

Книга на вихідні: "Оповідь служниці", Маргарет Етвуд

Спецпроект Vogue.ua и PinchukArtCentre: все о фотографе Николае Трохе